Це приклад асиметричних стосунків у соціоніці. Ревізор немовби постійно стежить за ревізованим, звертаючи увагу на його слабке місце. Створюється враження, що ревізор постійно прагне з’ясувати, що і як робить ревізований, який часто відчуває, що за ним начебто увесь час наглядають. Однак це аж ніяк не означає, що ревізор обов’язково словесно вказує ревізованому на його ваду. Але ревізований у глибині душі розуміє, що ревізор може зробити це в будь-який момент і в його присутності спочатку почувається дещо напружено.

Ревізор здається людиною значущою, а його дії такими, що заслуговують на увагу. Визнання ревізора хочеться заслужити, його похвала дуже ціниться. Однак ревізор постійно недооцінює ревізованого, думки й справи якого йому видаються не вартими уваги, що не може не викликати образи. Спочатку це навіть заохочує: є бажання довести ревізорові свою корисність, але всі спроби марні — він здається самовдоволеним і дріб’язковим, він прискіпується, намагається повчати і перевиховувати.

Ревізований здається цікавим і здібним, але йому чогось бракує. Йому треба допомогти, підказати, та всі поради виявляються марними: ревізований їх не сприймає, чим посилює бажання ревізора перевиховати його.
Стосунки ревізії можна назвати стосунками опіки над ревізованими. Відчуваючи свою уразливість, ревізований на людях схильний вдаватися до спроб вийти з-під цієї опіки: він зачіпає ревізора, сперечається з ним, намагається давати йому доручення. Проте такі спроби, як правило, нічим не закінчуються. Ревізор не ображається, а продовжує далі «виховувати» ревізованого.

Ревізна пара буває згуртованою. Справа у тому, що обидва відчувають свою соціальну значущість: ревізор як опікун-благодійник, без чиєї турботи і настанов ревізований пропаде, а ревізований — як об’єкт опіки, чия цінність визнається у такий спосіб.

© Гуленко В.В., Молодцов О.В . – “Введення в соціоніку”.