| До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин |
До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
| Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні |
Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
| Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії |
Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
| В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) |
Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
| Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час |
Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
| Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду |
Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
| В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів |
В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
