Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ЛСІ (Максим Горький) від ЕСЕ (Гюго)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Сенсорика, Раціональність, Суб’єктивізм, Впертість, Тактика, Позитивізм, Деклатимність. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Інтроверсія / Екстраверсія, Логіка / Етика, Статика / Динаміка, Рішучість / Розсудливість, Безтурботність / Завбачливість, Аристократизм / Демократизм, Емотивізм / Конструктивізм, Процес / Результат.
Відмінності соціотипів (ЛСІ - ЕСЕ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Інтроверсія (ЛСІ) | Екстраверсія (ЕСЕ) |
|---|---|
| Поведінка визначається власними установками, суб’єктивними відчуттями. Переважаюча орієнтація на свій особистий світ | Поведінка визначається зовнішньою ситуацією, об’єктивними законами. Переважаюча орієнтація на світ ззовні від себе |
| Пасивна роль в комунікації, очікують включення в контакт, підтримують стосунки. Чекають, щоб на них звернули увагу | Активна роль в комунікації, самі прагнуть до пошуку об’єкта, взаємодії з ним. Звертають увагу і на себе, і на інших |
| Пасивний спосіб життєдіяльності. Бережуть сім’ю, компанію, місце роботи | Активний спосіб життєдіяльності. Легше зриваються з місця, переїжджають, розлучаються |
| Погляд на роботу, як на обов’язок виконати доручене | Погляд на роботу, як на відповідальність за справу |
| Воліють виконувати доручену роботу власними зусиллями. Одинацький, камерний стиль роботи | У роботі воліють організовувати інших, доручити, розставити по місцях. Краще проявляють себе в колективі |
| Мотивуюча сила йде зсередини. Надають перевагу усамітнюванню для відновлення енергії. Потребують можливості для спокійного обмірковування отриманих вражень | Мотивуюча сила належить об’єктам зовнішнього світу. Заряджаються енергією в спілкуванні. Потребують можливості отримувати велику кількість нових вражень |
| Повільна швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше | Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше |
| Мова приглушена, спокійна, планомірна. Схильність до попереднього обдумування відповіді, в тому числі потреба частіше робити паузи, довші за тривалістю | Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна. Готовність відповідати на запитання відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Паузи проскакують рідше, короткі за тривалістю |
| Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня. Мала кількість рухів в одиницю часу. Невелика амплітуда, жестикуляція "від ліктя" | Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидша і різкіша. Велика кількість рухів в одиницю часу. Велика амплітуда, жестикуляція "від плеча" |
| Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд не повертаючи голови (дивляться скоса) | Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом |
| Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими | Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість |
| Логіка (ЛСІ) | Етика (ЕСЕ) |
| Хід мислення аналітичний, неупереджений | Хід мислення оціночний, упереджений |
| Приймають рішення «головою», опираються на розсудливість, докази, закономірності, факти | Приймають рішення «серцем», опираються на почуття, емоції, переконання, особисті симпатії і антипатії |
| Опираються на об’єктивні критерії оцінки – вірно-невірно, доцільно-недоцільно, ефективно-неефективно | Опираються на суб’єктивні критерії оцінки – гарно-погано, симпатично-несимпатично, гуманно-негуманно |
| Успішні види діяльності – організація процесів, структур, розробка схем і технологій | Успішні види діяльності – робота з людьми, творчістю, емоціями, людськими відносинами |
| Пріоритетна інформація – те, що сказано. Мета спілкування – донести істину. Мета діяльності – виконати певну роботу | Пріоритетна інформація – ким та в якій формі сказано. Мета спілкування – донести ставлення, обмінятися енергією. Мета діяльності – доставити собі і іншим задоволення |
| Орієнтуються на справу, систему, справедливість, закони. Заради успіху справи здатні ігнорувати почуття людей | Орієнтуються на людей, почуття, гуманність, цінності. Схильні йти на компроміси заради хороших стосунків |
| Людей в роботі оцінюють по кваліфікації, по результату | Людей в роботі оцінюють по участі, по старанню |
| Емоції стійкі і приховані. Не здатні відкрито говорити про них. Не люблять обговорювати стосунки, з’ясовувати причини сварок і непорозумінь | Емоції сильні і мінливі. Любов і стосунки серед найважливіших тем обговорень, часто говорять компліменти. Образливі самі і бояться образити інших |
| Міміка загалом бідна, не завжди відповідає ситуації. Переважає мімічна активність верхньої половини обличчя (лоб, брови). Посмішка часто асиметрична, виглядає менш природньою через не задіювання нею мімічних м’язів ділянки очей | Міміка різноманітна, яскрава, добре передає потрібне емоційне забарвлення. Мімічна активність виражена у всіх частинах обличчя. При посмішці задіяна велика кількість мімічних м’язів, в тому числі й м’язи ділянки очей |
| Статика (ЛСІ) | Динаміка (ЕСЕ) |
| До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин | До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
| Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
| Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
| В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
| Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
| Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
| В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів | В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
| Рішучість (ЛСІ) | Розсудливість (ЕСЕ) |
| Воліють швидко приймати і здійснювати рішення, поважають в інших людях такий підхід | Воліють неквапливо приймати рішення, попередньо обговоривши, продумавши, сам факт прийняття рішення не так важливий |
| Краще пам’ятають момент прийняття рішення та початок його здійснення, гірше пам’ятають процес, який привів до прийняття рішення | Краще пам’ятають і звертають увагу на процес, який привів до прийняття рішення, на попередні міркування, гірше пам’ятають сам момент прийняття рішення |
| Складніше розслабитися, легше мобілізуватися | Складніше мобілізуватися, легше розслабитися |
| В цінностях - вольова сенсорика (впевненість, сила, влада, наполегливість) і інтуїція часу (час, тенденції, передбачення, прогнозування) | В цінностях - сенсорика відчуттів (фізичні відчуття, комфорт, самопочуття) і інтуїція можливостей (ідеї, зміст, варіанти, потенціал, ймовірність) |
| Безтурботність (ЛСІ) | Завбачливість (ЕСЕ) |
| Безтурботні в новій ситуації більше помічають і приділяють увагу новим в цій ситуації щодо їх минулого досвіду | Завбачливі в новій ситуації менше помічають нове в цій ситуації щодо їх минулого досвіду |
| Безтурботні в новій ситуації, відстеживши зміна, «новизну», діють «по-новому» відповідно до змін | Завбачливі в новій ситуації діють швидше згідно минулого досвіду, менше беручи до уваги те, що змінилося |
| У безтурботних інтуїція часу є або двовимірною, або тривимірною функцією (ці функції більш гнучкі) | У завбачливих інтуїція часу є або одновимірною, або чотиривимірною (ці функції більш інертні) |
| Аристократизм (ЛСІ) | Демократизм (ЕСЕ) |
| Аристократи розглядають людей швидше з точки зору їх приналежності до певної групи, певного прошарку в ієрархії або певного кола спілкування, ніж з точки зору їх індивідуальних якостей | Розглядають людей швидше з точки зору їх індивідуальних якостей, ніж з точки зору їх приналежності до певної групи |
| Аристократи - логіки-сенсорики (клуб управлінців) або етики-інтуїти (клуб гуманітаріїв) | Демократи - етики-сенсорики (клуб соціалів) або логіки-інтуїти (клуб дослідників) |
| Зазвичай сильніше ця ознака проявляється в раціоналів | Зазвичай сильніше ця ознака проявляється в ірраціоналів |
| Емотивізм (ЛСІ) | Конструктивізм (ЕСЕ) |
| Емотивісти спочатку сприймають емоційне забарвлення ситуації, пізніше - смислову частину | Конструктивісти спочатку сприймають смислову частину ситуації, пізніше - емоційне забарвлення |
| Емотивісту потрібно спочатку пережити, відчути емоції, які викликала певна ситуація, а потім вони можуть конструктивно і осмислено на неї реагувати | Конструктивісти спочатку реагують «конструктивно», осмислено, потім переживають ситуацію емоційно, емоційна реакція в них вторинна |
| Емотивісти більше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях | Конструктивісти менше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях |
| У емотивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а логіки - в положенні або базової, або больової функцій | У конструктивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або базової, або больової функцій, а логіки - в положенні або рольової, або творчої функцій |
| Зазвичай сильніше емотивізм спостерігається в етиків-ірраціоналів | Зазвичай сильніше конструктивізм спостерігається в логіків-ірраціоналів |
| Процес (ЛСІ) | Результат (ЕСЕ) |
| В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «процесери» займаються, їм потрібно бути захопленими процесом | В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «результатери» займаються, їм потрібно бачити мету |
| Процес їх цікавить більше, ніж результат, мета | Мета їх цікавить більше, ніж сам процес, саме заняття |
| «Процесери» знаходяться «всередині процесу», протікання процесу відстежують зсередини | «Результатери» знаходяться «поза процесами», виконання процесів відстежують ззовні |
| При виконанні справи «процессеру» легше виконувати процес, не відволікаючись на сторонні справи, коли процес перестане приваблювати, тоді виникає потреба в перемиканні на інший процес, а не в міру досягнення результату, як у «результатерів» | При виконанні справи «результатерам» легше розбити справу на етапи і відстежувати досягнення результату по кожному етапу, їм легше перемикатися з однієї справи на іншу |