Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ЛСІ (Максим Горький) від ІЕІ (Єсенін)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Інтроверсія, Рішучість, Суб’єктивізм, Аристократизм, Тактика, Емотивізм, Позитивізм. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Сенсорика / Інтуїція, Логіка / Етика, Статика / Динаміка, Раціональність / Ірраціональність, Безтурботність / Завбачливість, Впертість / Поступливість, Деклатимність / Квестимність, Процес / Результат.
Відмінності соціотипів (ЛСІ - ІЕІ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
Сенсорика (ЛСІ) | Інтуїція (ІЕІ) |
---|---|
Легше орієнтуються у просторі | Легше орієнтуються у часі |
Характер сприймання локальний і чіткий. Процес освоєння інформації - послідовний | Характер сприймання глобальний і розмитий. Процес освоєння інформації - паралельний |
Характер мислення конкретний практичний. Процес мислення дискретний, висновки вибудовують «крок за кроком» | Характер мислення абстрактний теоретичний. Процес мислення безперервний, висновки «виношує» |
Пріоритетний метод – пошук застосування на практиці. Об’єкт обробки – дані, що є в наявності. Життєва позиція – «тут і тепер» | Пріоритетний метод – пошук прихованого змісту. Об’єкт обробки – прогнози. Життєва позиція – «поживемо - побачимо» |
Більша ефективність у тому, що перевірено і надійно. Надають перевагу вдосконаленню знайомого, люблять відточувати майстерність | Більша ефективність в незвичному і незрозумілому. Надають перевагу вивченню нового, люблять освоювати нові професії |
Усидливі. В рутинній ситуації знаходять можливість відточувати майстерність. В незнайомій ситуації прагнуть відшукати для опори щось відоме | Легкі на підйом. В незнайомій ситуації цінують можливість освоювати щось нове. В рутинній ситуації втрачають інтерес |
Мова відзначається точністю висловів, детальністю описів | Мова відзначається фігуральністю, багата на метафори і аналогії |
Логіка (ЛСІ) | Етика (ІЕІ) |
Хід мислення аналітичний, неупереджений | Хід мислення оціночний, упереджений |
Приймають рішення «головою», опираються на розсудливість, докази, закономірності, факти | Приймають рішення «серцем», опираються на почуття, емоції, переконання, особисті симпатії і антипатії |
Опираються на об’єктивні критерії оцінки – вірно-невірно, доцільно-недоцільно, ефективно-неефективно | Опираються на суб’єктивні критерії оцінки – гарно-погано, симпатично-несимпатично, гуманно-негуманно |
Успішні види діяльності – організація процесів, структур, розробка схем і технологій | Успішні види діяльності – робота з людьми, творчістю, емоціями, людськими відносинами |
Пріоритетна інформація – те, що сказано. Мета спілкування – донести істину. Мета діяльності – виконати певну роботу | Пріоритетна інформація – ким та в якій формі сказано. Мета спілкування – донести ставлення, обмінятися енергією. Мета діяльності – доставити собі і іншим задоволення |
Орієнтуються на справу, систему, справедливість, закони. Заради успіху справи здатні ігнорувати почуття людей | Орієнтуються на людей, почуття, гуманність, цінності. Схильні йти на компроміси заради хороших стосунків |
Людей в роботі оцінюють по кваліфікації, по результату | Людей в роботі оцінюють по участі, по старанню |
Емоції стійкі і приховані. Не здатні відкрито говорити про них. Не люблять обговорювати стосунки, з’ясовувати причини сварок і непорозумінь | Емоції сильні і мінливі. Любов і стосунки серед найважливіших тем обговорень, часто говорять компліменти. Образливі самі і бояться образити інших |
Міміка загалом бідна, не завжди відповідає ситуації. Переважає мімічна активність верхньої половини обличчя (лоб, брови). Посмішка часто асиметрична, виглядає менш природньою через не задіювання нею мімічних м’язів ділянки очей | Міміка різноманітна, яскрава, добре передає потрібне емоційне забарвлення. Мімічна активність виражена у всіх частинах обличчя. При посмішці задіяна велика кількість мімічних м’язів, в тому числі й м’язи ділянки очей |
Статика (ЛСІ) | Динаміка (ІЕІ) |
До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин | До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів | В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
Раціональність (ЛСІ) | Ірраціональність (ІЕІ) |
Надають перевагу можливості спланувати свою діяльність і працювати згідно плану | Зазвичай краще пристосовуються до мінливих ситуацій, коригують плани |
Прагнуть заздалегідь прийняти рішення по кожному етапу роботи. Намагаються дотримуватися прийнятих поглядів і рішень | Формують проміжні оцінки і рішення в процесі виконання роботи. Гнучко коригують їх по ситуації |
Краще пристосовані до командного стилю роботи, вміють грати за правилами та дотримуватись домовленостей | Краще пристосовані до незалежного стилю роботи, не люблять відповідальності та обмежень рамками домовленостей |
Виконують послідовно одну роботу за іншою. Читають книги від початку до кінця, одну за одною | Полюбляють виконувати кілька справ одночасно. Можуть читати кілька книг паралельно |
Намагаються забезпечити стабільність, передбачуване майбутнє. При зміні обставин можуть не звернути увагу на ті нові обставини, на які варто було б відреагувати | Краще адаптуються в мінливому світі, використовують нові можливості. Звертають увагу на нові обставини і своєчасно реагують, якщо потрібно |
Характерні приказки і фрази: «Крапля камінь точить», «Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця», «Давайте підіб’ємо підсумки» | Характерні приказки і фрази: «Куй залізо, поки гаряче», «Відкласти до з’ясування», «Там буде видно» |
Безтурботність (ЛСІ) | Завбачливість (ІЕІ) |
Безтурботні в новій ситуації більше помічають і приділяють увагу новим в цій ситуації щодо їх минулого досвіду | Завбачливі в новій ситуації менше помічають нове в цій ситуації щодо їх минулого досвіду |
Безтурботні в новій ситуації, відстеживши зміна, «новизну», діють «по-новому» відповідно до змін | Завбачливі в новій ситуації діють швидше згідно минулого досвіду, менше беручи до уваги те, що змінилося |
У безтурботних інтуїція часу є або двовимірною, або тривимірною функцією (ці функції більш гнучкі) | У завбачливих інтуїція часу є або одновимірною, або чотиривимірною (ці функції більш інертні) |
Впертість (ЛСІ) | Поступливість (ІЕІ) |
Впертих складно переконати в чому-небудь, навіть якщо вони зовні погоджуються (із ввічливості, наприклад), всередині, для того, щоб їх переконати, потрібні вагомі доводи | Поступливих легше переконати |
Вперті менше схильні йти на компроміс | Поступливі більше схильні йти на компроміс і давати фору іншим |
Впертим при появі перешкод легше переконувати оточуючих, відкласти досягнення мети або зробити щось ще для подолання перешкоди, ніж змінити мету | Поступливим при появі перешкод легше змінити мету, ніж переконати оточуючих, відкласти або вжити інших заходів |
Структурна логіка або одномірна (орієнтується тільки на досвід), або чотиривимірна (експертна, що має свою концепцію, яка вміє бачити аспект в розвитку в майбутньому); як і будь-яка інша 1 чи 4 мірна функція, важко приймає переконання ззовні | Структурна логіка або двовимірна, або тривимірна, що дозволяє гнучкіше сприймати нову інформацію |
Деклатимність (ЛСІ) | Квестимність (ІЕІ) |
Деклатимам (declare - заявляти) властиво висловлювати свою точку зору | Квестимам (question - питання) властиво пізнавати чужу точку зору, частіше задавати питання |
В розмові Деклатими схильні до монологу, менше схильні ставити запитання, вважають за краще самі відповідати і висловлювати свою думку | В розмові квестими схильні до діалогу і вислуховування партнера |
Деклатими неспокійно реагують, якщо їх перебивають, Деклатима складніше перебити, але якщо переб’ють, Деклатиму легше повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити | Квестими спокійніше реагують, якщо їх перебивають, їх нескладно перебити, але їм складніше потім повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити |
Деклатимам менше важлива реакція співрозмовника, реакція співрозмовника говорить їм про те, наскільки співрозмовник розуміє сказане | Квестимам важлива реакція співрозмовника, щоб зрозуміти, слухають їх чи ні, їм це важливо |
Деклатими, частіше квестимів, схильні давати розгорнуту відповідь, їм важливіше висловити свою думку, ніж почути співрозмовника | Квестими часто відповідають коротко, їм важливіше почути співрозмовника, ніж висловити свою думку |
Сильніше ця ознака проявляється в екстравертів | Сильніше ця ознака проявляється в інтровертів |
Процес (ЛСІ) | Результат (ІЕІ) |
В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «процесери» займаються, їм потрібно бути захопленими процесом | В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «результатери» займаються, їм потрібно бачити мету |
Процес їх цікавить більше, ніж результат, мета | Мета їх цікавить більше, ніж сам процес, саме заняття |
«Процесери» знаходяться «всередині процесу», протікання процесу відстежують зсередини | «Результатери» знаходяться «поза процесами», виконання процесів відстежують ззовні |
При виконанні справи «процессеру» легше виконувати процес, не відволікаючись на сторонні справи, коли процес перестане приваблювати, тоді виникає потреба в перемиканні на інший процес, а не в міру досягнення результату, як у «результатерів» | При виконанні справи «результатерам» легше розбити справу на етапи і відстежувати досягнення результату по кожному етапу, їм легше перемикатися з однієї справи на іншу |