Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ЕСІ (Драйзер) від СЕЕ (Наполеон)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Сенсорика, Етика, Статика, Рішучість, Об’єктивізм, Демократизм, Квестимність. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Інтроверсія / Екстраверсія, Раціональність / Ірраціональність, Безтурботність / Завбачливість, Поступливість / Впертість, Тактика / Стратегія, Конструктивізм / Емотивізм, Негативізм / Позитивізм, Результат / Процес.
Відмінності соціотипів (ЕСІ - СЕЕ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Інтроверсія (ЕСІ) | Екстраверсія (СЕЕ) |
|---|---|
| Поведінка визначається власними установками, суб’єктивними відчуттями. Переважаюча орієнтація на свій особистий світ | Поведінка визначається зовнішньою ситуацією, об’єктивними законами. Переважаюча орієнтація на світ ззовні від себе |
| Пасивна роль в комунікації, очікують включення в контакт, підтримують стосунки. Чекають, щоб на них звернули увагу | Активна роль в комунікації, самі прагнуть до пошуку об’єкта, взаємодії з ним. Звертають увагу і на себе, і на інших |
| Пасивний спосіб життєдіяльності. Бережуть сім’ю, компанію, місце роботи | Активний спосіб життєдіяльності. Легше зриваються з місця, переїжджають, розлучаються |
| Погляд на роботу, як на обов’язок виконати доручене | Погляд на роботу, як на відповідальність за справу |
| Воліють виконувати доручену роботу власними зусиллями. Одинацький, камерний стиль роботи | У роботі воліють організовувати інших, доручити, розставити по місцях. Краще проявляють себе в колективі |
| Мотивуюча сила йде зсередини. Надають перевагу усамітнюванню для відновлення енергії. Потребують можливості для спокійного обмірковування отриманих вражень | Мотивуюча сила належить об’єктам зовнішнього світу. Заряджаються енергією в спілкуванні. Потребують можливості отримувати велику кількість нових вражень |
| Повільна швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше | Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше |
| Мова приглушена, спокійна, планомірна. Схильність до попереднього обдумування відповіді, в тому числі потреба частіше робити паузи, довші за тривалістю | Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна. Готовність відповідати на запитання відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Паузи проскакують рідше, короткі за тривалістю |
| Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня. Мала кількість рухів в одиницю часу. Невелика амплітуда, жестикуляція "від ліктя" | Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидша і різкіша. Велика кількість рухів в одиницю часу. Велика амплітуда, жестикуляція "від плеча" |
| Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд не повертаючи голови (дивляться скоса) | Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом |
| Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими | Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість |
| Раціональність (ЕСІ) | Ірраціональність (СЕЕ) |
| Надають перевагу можливості спланувати свою діяльність і працювати згідно плану | Зазвичай краще пристосовуються до мінливих ситуацій, коригують плани |
| Прагнуть заздалегідь прийняти рішення по кожному етапу роботи. Намагаються дотримуватися прийнятих поглядів і рішень | Формують проміжні оцінки і рішення в процесі виконання роботи. Гнучко коригують їх по ситуації |
| Краще пристосовані до командного стилю роботи, вміють грати за правилами та дотримуватись домовленостей | Краще пристосовані до незалежного стилю роботи, не люблять відповідальності та обмежень рамками домовленостей |
| Виконують послідовно одну роботу за іншою. Читають книги від початку до кінця, одну за одною | Полюбляють виконувати кілька справ одночасно. Можуть читати кілька книг паралельно |
| Намагаються забезпечити стабільність, передбачуване майбутнє. При зміні обставин можуть не звернути увагу на ті нові обставини, на які варто було б відреагувати | Краще адаптуються в мінливому світі, використовують нові можливості. Звертають увагу на нові обставини і своєчасно реагують, якщо потрібно |
| Характерні приказки і фрази: «Крапля камінь точить», «Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця», «Давайте підіб’ємо підсумки» | Характерні приказки і фрази: «Куй залізо, поки гаряче», «Відкласти до з’ясування», «Там буде видно» |
| Безтурботність (ЕСІ) | Завбачливість (СЕЕ) |
| Безтурботні в новій ситуації більше помічають і приділяють увагу новим в цій ситуації щодо їх минулого досвіду | Завбачливі в новій ситуації менше помічають нове в цій ситуації щодо їх минулого досвіду |
| Безтурботні в новій ситуації, відстеживши зміна, «новизну», діють «по-новому» відповідно до змін | Завбачливі в новій ситуації діють швидше згідно минулого досвіду, менше беручи до уваги те, що змінилося |
| У безтурботних інтуїція часу є або двовимірною, або тривимірною функцією (ці функції більш гнучкі) | У завбачливих інтуїція часу є або одновимірною, або чотиривимірною (ці функції більш інертні) |
| Поступливість (ЕСІ) | Впертість (СЕЕ) |
| Поступливих легше переконати | Впертих складно переконати в чому-небудь, навіть якщо вони зовні погоджуються (із ввічливості, наприклад), всередині, для того, щоб їх переконати, потрібні вагомі доводи |
| Поступливі більше схильні йти на компроміс і давати фору іншим | Вперті менше схильні йти на компроміс |
| Поступливим при появі перешкод легше змінити мету, ніж переконати оточуючих, відкласти або вжити інших заходів | Впертим при появі перешкод легше переконувати оточуючих, відкласти досягнення мети або зробити щось ще для подолання перешкоди, ніж змінити мету |
| Структурна логіка або двовимірна, або тривимірна, що дозволяє гнучкіше сприймати нову інформацію | Структурна логіка або одномірна (орієнтується тільки на досвід), або чотиривимірна (експертна, що має свою концепцію, яка вміє бачити аспект в розвитку в майбутньому); як і будь-яка інша 1 чи 4 мірна функція, важко приймає переконання ззовні |
| Тактика (ЕСІ) | Стратегія (СЕЕ) |
| Тактики частіше приймають рішення виходячи з поточного стану справ, намагаються приймати локально-оптимальні рішення, в меншій мірі з огляду на перспективи | Стратеги частіше приймають рішення виходячи з орієнтирів на майбутнє, їх рішення можуть бути локально не оптимальні, але розраховані на результат в майбутньому |
| Тактикам легше побачити і оцінити найближчий крок, мету вони бачать менш чітко | Стратегам легше поставити і оцінити мету, складніше побачити наступний крок |
| Тактики схильні приймати допомогу при визначенні мети, їх легше переконати поміняти мету, але вони не люблять, коли втручаються в їх конкретні тактичні кроки | Стратеги схильні приймати допомогу в тактичних кроках, але не люблять, коли їх намагаються переконати поміняти мету |
| У тактиків один з аспектів сенсорики (чорна сенсорика або біла сенсорика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а інтуїції - в положенні або базової, або больової функцій | У стратегів один з аспектів сенсорики (чорна сенсорика або біла сенсорика) знаходиться в положенні або базової, або больовий функцій, а інтуїції - в положенні або рольової, або творчої функцій |
| Конструктивізм (ЕСІ) | Емотивізм (СЕЕ) |
| Конструктивісти спочатку сприймають смислову частину ситуації, пізніше - емоційне забарвлення | Емотивісти спочатку сприймають емоційне забарвлення ситуації, пізніше - смислову частину |
| Конструктивісти спочатку реагують «конструктивно», осмислено, потім переживають ситуацію емоційно, емоційна реакція в них вторинна | Емотивісту потрібно спочатку пережити, відчути емоції, які викликала певна ситуація, а потім вони можуть конструктивно і осмислено на неї реагувати |
| Конструктивісти менше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях | Емотивісти більше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях |
| У конструктивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або базової, або больової функцій, а логіки - в положенні або рольової, або творчої функцій | У емотивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а логіки - в положенні або базової, або больової функцій |
| Зазвичай сильніше конструктивізм спостерігається в логіків-ірраціоналів | Зазвичай сильніше емотивізм спостерігається в етиків-ірраціоналів |
| Негативізм (ЕСІ) | Позитивізм (СЕЕ) |
| Негативістам легше побачити те, чого в ситуації немає, відсутнє, ніж те, що в ситуації є, наявне | Позитивістам легше побачити те, що в ситуації є, наявне, ніж те, чого в ситуації немає, відсутнє |
| Негативісти в першу чергу звертають увагу на негативні аспекти поточної ситуації | Позитивісти в першу чергу звертають увагу на позитивні аспекти поточної ситуації |
| Результат (ЕСІ) | Процес (СЕЕ) |
| В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «результатери» займаються, їм потрібно бачити мету | В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «процесери» займаються, їм потрібно бути захопленими процесом |
| Мета їх цікавить більше, ніж сам процес, саме заняття | Процес їх цікавить більше, ніж результат, мета |
| «Результатери» знаходяться «поза процесами», виконання процесів відстежують ззовні | «Процесери» знаходяться «всередині процесу», протікання процесу відстежують зсередини |
| При виконанні справи «результатерам» легше розбити справу на етапи і відстежувати досягнення результату по кожному етапу, їм легше перемикатися з однієї справи на іншу | При виконанні справи «процессеру» легше виконувати процес, не відволікаючись на сторонні справи, коли процес перестане приваблювати, тоді виникає потреба в перемиканні на інший процес, а не в міру досягнення результату, як у «результатерів» |