Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ЛІІ (Робесп'єр) від ЛСЕ (Штірліц)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Логіка, Раціональність, Розсудливість, Завбачливість, Емотивізм, Негативізм, Квестимність. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Інтроверсія / Екстраверсія, Інтуїція / Сенсорика, Статика / Динаміка, Суб’єктивізм / Об’єктивізм, Впертість / Поступливість, Демократизм / Аристократизм, Стратегія / Тактика, Результат / Процес.
Відмінності соціотипів (ЛІІ - ЛСЕ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Інтроверсія (ЛІІ) | Екстраверсія (ЛСЕ) |
|---|---|
| Поведінка визначається власними установками, суб’єктивними відчуттями. Переважаюча орієнтація на свій особистий світ | Поведінка визначається зовнішньою ситуацією, об’єктивними законами. Переважаюча орієнтація на світ ззовні від себе |
| Пасивна роль в комунікації, очікують включення в контакт, підтримують стосунки. Чекають, щоб на них звернули увагу | Активна роль в комунікації, самі прагнуть до пошуку об’єкта, взаємодії з ним. Звертають увагу і на себе, і на інших |
| Пасивний спосіб життєдіяльності. Бережуть сім’ю, компанію, місце роботи | Активний спосіб життєдіяльності. Легше зриваються з місця, переїжджають, розлучаються |
| Погляд на роботу, як на обов’язок виконати доручене | Погляд на роботу, як на відповідальність за справу |
| Воліють виконувати доручену роботу власними зусиллями. Одинацький, камерний стиль роботи | У роботі воліють організовувати інших, доручити, розставити по місцях. Краще проявляють себе в колективі |
| Мотивуюча сила йде зсередини. Надають перевагу усамітнюванню для відновлення енергії. Потребують можливості для спокійного обмірковування отриманих вражень | Мотивуюча сила належить об’єктам зовнішнього світу. Заряджаються енергією в спілкуванні. Потребують можливості отримувати велику кількість нових вражень |
| Повільна швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше | Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше |
| Мова приглушена, спокійна, планомірна. Схильність до попереднього обдумування відповіді, в тому числі потреба частіше робити паузи, довші за тривалістю | Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна. Готовність відповідати на запитання відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Паузи проскакують рідше, короткі за тривалістю |
| Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня. Мала кількість рухів в одиницю часу. Невелика амплітуда, жестикуляція "від ліктя" | Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидша і різкіша. Велика кількість рухів в одиницю часу. Велика амплітуда, жестикуляція "від плеча" |
| Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд не повертаючи голови (дивляться скоса) | Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом |
| Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими | Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість |
| Інтуїція (ЛІІ) | Сенсорика (ЛСЕ) |
| Легше орієнтуються у часі | Легше орієнтуються у просторі |
| Характер сприймання глобальний і розмитий. Процес освоєння інформації - паралельний | Характер сприймання локальний і чіткий. Процес освоєння інформації - послідовний |
| Характер мислення абстрактний теоретичний. Процес мислення безперервний, висновки «виношує» | Характер мислення конкретний практичний. Процес мислення дискретний, висновки вибудовують «крок за кроком» |
| Пріоритетний метод – пошук прихованого змісту. Об’єкт обробки – прогнози. Життєва позиція – «поживемо - побачимо» | Пріоритетний метод – пошук застосування на практиці. Об’єкт обробки – дані, що є в наявності. Життєва позиція – «тут і тепер» |
| Більша ефективність в незвичному і незрозумілому. Надають перевагу вивченню нового, люблять освоювати нові професії | Більша ефективність у тому, що перевірено і надійно. Надають перевагу вдосконаленню знайомого, люблять відточувати майстерність |
| Легкі на підйом. В незнайомій ситуації цінують можливість освоювати щось нове. В рутинній ситуації втрачають інтерес | Усидливі. В рутинній ситуації знаходять можливість відточувати майстерність. В незнайомій ситуації прагнуть відшукати для опори щось відоме |
| Мова відзначається фігуральністю, багата на метафори і аналогії | Мова відзначається точністю висловів, детальністю описів |
| Статика (ЛІІ) | Динаміка (ЛСЕ) |
| До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин | До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
| Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
| Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
| В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
| Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
| Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
| В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів | В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
| Суб’єктивізм (ЛІІ) | Об’єктивізм (ЛСЕ) |
| Веселим важливіше їх суб’єктивне сприйняття світу | Серйозним важливіше об’єктивне сприйняття світу |
| Цінують емоційний фон, в тому числі в формальній обстановці (на роботі, наприклад, люблять пожартувати), веселощі для них добре само по собі | Цінують питання доречності прояву емоцій (не будуть жартувати на роботі, якщо вважатимуть це недоречним), веселощі для них добре, якщо несуть в собі конкретну користь |
| Схильні формувати власну думку про реальність, тобто суб'єктивну думку. Для цього вони прагнуть отримати достатньо вихідних даних, на основі яких можна буде її сформувати | Схильні переймати думку ззовні, на основі оцінки її об'єктивності. Ця оцінка базується на ряді критеріїв, таких як дієвість, надійність, авторитетність джерела інформації |
| Більше довіряють інформації, яка містить пояснення, що опираються на причинно-наслідкові зв'язки (БЛ) | Більше довіряють інформації, яка містить прості інструкції, без пояснень, але перевірені чиїмось досвідом (ЧЛ) |
| В цінностях структурна логіка (взаємозв’язки, розуміння причин і наслідків, ієрархії, системи) і етика емоцій (емоційні стани, ентузіазм, вразливість) | В цінностях ділова логіка (факти, дії, результат, ефективність) і етика відносин (ставлення до людей, до об’єктів, відносини між людьми) |
| Впертість (ЛІІ) | Поступливість (ЛСЕ) |
| Впертих складно переконати в чому-небудь, навіть якщо вони зовні погоджуються (із ввічливості, наприклад), всередині, для того, щоб їх переконати, потрібні вагомі доводи | Поступливих легше переконати |
| Вперті менше схильні йти на компроміс | Поступливі більше схильні йти на компроміс і давати фору іншим |
| Впертим при появі перешкод легше переконувати оточуючих, відкласти досягнення мети або зробити щось ще для подолання перешкоди, ніж змінити мету | Поступливим при появі перешкод легше змінити мету, ніж переконати оточуючих, відкласти або вжити інших заходів |
| Структурна логіка або одномірна (орієнтується тільки на досвід), або чотиривимірна (експертна, що має свою концепцію, яка вміє бачити аспект в розвитку в майбутньому); як і будь-яка інша 1 чи 4 мірна функція, важко приймає переконання ззовні | Структурна логіка або двовимірна, або тривимірна, що дозволяє гнучкіше сприймати нову інформацію |
| Демократизм (ЛІІ) | Аристократизм (ЛСЕ) |
| Розглядають людей швидше з точки зору їх індивідуальних якостей, ніж з точки зору їх приналежності до певної групи | Аристократи розглядають людей швидше з точки зору їх приналежності до певної групи, певного прошарку в ієрархії або певного кола спілкування, ніж з точки зору їх індивідуальних якостей |
| Демократи - етики-сенсорики (клуб соціалів) або логіки-інтуїти (клуб дослідників) | Аристократи - логіки-сенсорики (клуб управлінців) або етики-інтуїти (клуб гуманітаріїв) |
| Зазвичай сильніше ця ознака проявляється в ірраціоналів | Зазвичай сильніше ця ознака проявляється в раціоналів |
| Стратегія (ЛІІ) | Тактика (ЛСЕ) |
| Стратеги частіше приймають рішення виходячи з орієнтирів на майбутнє, їх рішення можуть бути локально не оптимальні, але розраховані на результат в майбутньому | Тактики частіше приймають рішення виходячи з поточного стану справ, намагаються приймати локально-оптимальні рішення, в меншій мірі з огляду на перспективи |
| Стратегам легше поставити і оцінити мету, складніше побачити наступний крок | Тактикам легше побачити і оцінити найближчий крок, мету вони бачать менш чітко |
| Стратеги схильні приймати допомогу в тактичних кроках, але не люблять, коли їх намагаються переконати поміняти мету | Тактики схильні приймати допомогу при визначенні мети, їх легше переконати поміняти мету, але вони не люблять, коли втручаються в їх конкретні тактичні кроки |
| У стратегів один з аспектів сенсорики (чорна сенсорика або біла сенсорика) знаходиться в положенні або базової, або больовий функцій, а інтуїції - в положенні або рольової, або творчої функцій | У тактиків один з аспектів сенсорики (чорна сенсорика або біла сенсорика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а інтуїції - в положенні або базової, або больової функцій |
| Результат (ЛІІ) | Процес (ЛСЕ) |
| В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «результатери» займаються, їм потрібно бачити мету | В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «процесери» займаються, їм потрібно бути захопленими процесом |
| Мета їх цікавить більше, ніж сам процес, саме заняття | Процес їх цікавить більше, ніж результат, мета |
| «Результатери» знаходяться «поза процесами», виконання процесів відстежують ззовні | «Процесери» знаходяться «всередині процесу», протікання процесу відстежують зсередини |
| При виконанні справи «результатерам» легше розбити справу на етапи і відстежувати досягнення результату по кожному етапу, їм легше перемикатися з однієї справи на іншу | При виконанні справи «процессеру» легше виконувати процес, не відволікаючись на сторонні справи, коли процес перестане приваблювати, тоді виникає потреба в перемиканні на інший процес, а не в міру досягнення результату, як у «результатерів» |