Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ЛІІ (Робесп'єр) від ЕСЕ (Гюго)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Раціональність, Розсудливість, Суб’єктивізм, Завбачливість, Впертість, Демократизм, Результат. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Інтроверсія / Екстраверсія, Інтуїція / Сенсорика, Логіка / Етика, Статика / Динаміка, Стратегія / Тактика, Емотивізм / Конструктивізм, Негативізм / Позитивізм, Квестимність / Деклатимність.
Відмінності соціотипів (ЛІІ - ЕСЕ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Інтроверсія (ЛІІ) | Екстраверсія (ЕСЕ) |
|---|---|
| Поведінка визначається власними установками, суб’єктивними відчуттями. Переважаюча орієнтація на свій особистий світ | Поведінка визначається зовнішньою ситуацією, об’єктивними законами. Переважаюча орієнтація на світ ззовні від себе |
| Пасивна роль в комунікації, очікують включення в контакт, підтримують стосунки. Чекають, щоб на них звернули увагу | Активна роль в комунікації, самі прагнуть до пошуку об’єкта, взаємодії з ним. Звертають увагу і на себе, і на інших |
| Пасивний спосіб життєдіяльності. Бережуть сім’ю, компанію, місце роботи | Активний спосіб життєдіяльності. Легше зриваються з місця, переїжджають, розлучаються |
| Погляд на роботу, як на обов’язок виконати доручене | Погляд на роботу, як на відповідальність за справу |
| Воліють виконувати доручену роботу власними зусиллями. Одинацький, камерний стиль роботи | У роботі воліють організовувати інших, доручити, розставити по місцях. Краще проявляють себе в колективі |
| Мотивуюча сила йде зсередини. Надають перевагу усамітнюванню для відновлення енергії. Потребують можливості для спокійного обмірковування отриманих вражень | Мотивуюча сила належить об’єктам зовнішнього світу. Заряджаються енергією в спілкуванні. Потребують можливості отримувати велику кількість нових вражень |
| Повільна швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше | Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше |
| Мова приглушена, спокійна, планомірна. Схильність до попереднього обдумування відповіді, в тому числі потреба частіше робити паузи, довші за тривалістю | Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна. Готовність відповідати на запитання відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Паузи проскакують рідше, короткі за тривалістю |
| Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня. Мала кількість рухів в одиницю часу. Невелика амплітуда, жестикуляція "від ліктя" | Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидша і різкіша. Велика кількість рухів в одиницю часу. Велика амплітуда, жестикуляція "від плеча" |
| Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд не повертаючи голови (дивляться скоса) | Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом |
| Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими | Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість |
| Інтуїція (ЛІІ) | Сенсорика (ЕСЕ) |
| Легше орієнтуються у часі | Легше орієнтуються у просторі |
| Характер сприймання глобальний і розмитий. Процес освоєння інформації - паралельний | Характер сприймання локальний і чіткий. Процес освоєння інформації - послідовний |
| Характер мислення абстрактний теоретичний. Процес мислення безперервний, висновки «виношує» | Характер мислення конкретний практичний. Процес мислення дискретний, висновки вибудовують «крок за кроком» |
| Пріоритетний метод – пошук прихованого змісту. Об’єкт обробки – прогнози. Життєва позиція – «поживемо - побачимо» | Пріоритетний метод – пошук застосування на практиці. Об’єкт обробки – дані, що є в наявності. Життєва позиція – «тут і тепер» |
| Більша ефективність в незвичному і незрозумілому. Надають перевагу вивченню нового, люблять освоювати нові професії | Більша ефективність у тому, що перевірено і надійно. Надають перевагу вдосконаленню знайомого, люблять відточувати майстерність |
| Легкі на підйом. В незнайомій ситуації цінують можливість освоювати щось нове. В рутинній ситуації втрачають інтерес | Усидливі. В рутинній ситуації знаходять можливість відточувати майстерність. В незнайомій ситуації прагнуть відшукати для опори щось відоме |
| Мова відзначається фігуральністю, багата на метафори і аналогії | Мова відзначається точністю висловів, детальністю описів |
| Логіка (ЛІІ) | Етика (ЕСЕ) |
| Хід мислення аналітичний, неупереджений | Хід мислення оціночний, упереджений |
| Приймають рішення «головою», опираються на розсудливість, докази, закономірності, факти | Приймають рішення «серцем», опираються на почуття, емоції, переконання, особисті симпатії і антипатії |
| Опираються на об’єктивні критерії оцінки – вірно-невірно, доцільно-недоцільно, ефективно-неефективно | Опираються на суб’єктивні критерії оцінки – гарно-погано, симпатично-несимпатично, гуманно-негуманно |
| Успішні види діяльності – організація процесів, структур, розробка схем і технологій | Успішні види діяльності – робота з людьми, творчістю, емоціями, людськими відносинами |
| Пріоритетна інформація – те, що сказано. Мета спілкування – донести істину. Мета діяльності – виконати певну роботу | Пріоритетна інформація – ким та в якій формі сказано. Мета спілкування – донести ставлення, обмінятися енергією. Мета діяльності – доставити собі і іншим задоволення |
| Орієнтуються на справу, систему, справедливість, закони. Заради успіху справи здатні ігнорувати почуття людей | Орієнтуються на людей, почуття, гуманність, цінності. Схильні йти на компроміси заради хороших стосунків |
| Людей в роботі оцінюють по кваліфікації, по результату | Людей в роботі оцінюють по участі, по старанню |
| Емоції стійкі і приховані. Не здатні відкрито говорити про них. Не люблять обговорювати стосунки, з’ясовувати причини сварок і непорозумінь | Емоції сильні і мінливі. Любов і стосунки серед найважливіших тем обговорень, часто говорять компліменти. Образливі самі і бояться образити інших |
| Міміка загалом бідна, не завжди відповідає ситуації. Переважає мімічна активність верхньої половини обличчя (лоб, брови). Посмішка часто асиметрична, виглядає менш природньою через не задіювання нею мімічних м’язів ділянки очей | Міміка різноманітна, яскрава, добре передає потрібне емоційне забарвлення. Мімічна активність виражена у всіх частинах обличчя. При посмішці задіяна велика кількість мімічних м’язів, в тому числі й м’язи ділянки очей |
| Статика (ЛІІ) | Динаміка (ЕСЕ) |
| До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин | До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
| Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
| Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
| В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
| Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
| Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
| В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів | В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
| Стратегія (ЛІІ) | Тактика (ЕСЕ) |
| Стратеги частіше приймають рішення виходячи з орієнтирів на майбутнє, їх рішення можуть бути локально не оптимальні, але розраховані на результат в майбутньому | Тактики частіше приймають рішення виходячи з поточного стану справ, намагаються приймати локально-оптимальні рішення, в меншій мірі з огляду на перспективи |
| Стратегам легше поставити і оцінити мету, складніше побачити наступний крок | Тактикам легше побачити і оцінити найближчий крок, мету вони бачать менш чітко |
| Стратеги схильні приймати допомогу в тактичних кроках, але не люблять, коли їх намагаються переконати поміняти мету | Тактики схильні приймати допомогу при визначенні мети, їх легше переконати поміняти мету, але вони не люблять, коли втручаються в їх конкретні тактичні кроки |
| У стратегів один з аспектів сенсорики (чорна сенсорика або біла сенсорика) знаходиться в положенні або базової, або больовий функцій, а інтуїції - в положенні або рольової, або творчої функцій | У тактиків один з аспектів сенсорики (чорна сенсорика або біла сенсорика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а інтуїції - в положенні або базової, або больової функцій |
| Емотивізм (ЛІІ) | Конструктивізм (ЕСЕ) |
| Емотивісти спочатку сприймають емоційне забарвлення ситуації, пізніше - смислову частину | Конструктивісти спочатку сприймають смислову частину ситуації, пізніше - емоційне забарвлення |
| Емотивісту потрібно спочатку пережити, відчути емоції, які викликала певна ситуація, а потім вони можуть конструктивно і осмислено на неї реагувати | Конструктивісти спочатку реагують «конструктивно», осмислено, потім переживають ситуацію емоційно, емоційна реакція в них вторинна |
| Емотивісти більше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях | Конструктивісти менше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях |
| У емотивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а логіки - в положенні або базової, або больової функцій | У конструктивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або базової, або больової функцій, а логіки - в положенні або рольової, або творчої функцій |
| Зазвичай сильніше емотивізм спостерігається в етиків-ірраціоналів | Зазвичай сильніше конструктивізм спостерігається в логіків-ірраціоналів |
| Негативізм (ЛІІ) | Позитивізм (ЕСЕ) |
| Негативістам легше побачити те, чого в ситуації немає, відсутнє, ніж те, що в ситуації є, наявне | Позитивістам легше побачити те, що в ситуації є, наявне, ніж те, чого в ситуації немає, відсутнє |
| Негативісти в першу чергу звертають увагу на негативні аспекти поточної ситуації | Позитивісти в першу чергу звертають увагу на позитивні аспекти поточної ситуації |
| Квестимність (ЛІІ) | Деклатимність (ЕСЕ) |
| Квестимам (question - питання) властиво пізнавати чужу точку зору, частіше задавати питання | Деклатимам (declare - заявляти) властиво висловлювати свою точку зору |
| В розмові квестими схильні до діалогу і вислуховування партнера | В розмові Деклатими схильні до монологу, менше схильні ставити запитання, вважають за краще самі відповідати і висловлювати свою думку |
| Квестими спокійніше реагують, якщо їх перебивають, їх нескладно перебити, але їм складніше потім повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити | Деклатими неспокійно реагують, якщо їх перебивають, Деклатима складніше перебити, але якщо переб’ють, Деклатиму легше повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити |
| Квестимам важлива реакція співрозмовника, щоб зрозуміти, слухають їх чи ні, їм це важливо | Деклатимам менше важлива реакція співрозмовника, реакція співрозмовника говорить їм про те, наскільки співрозмовник розуміє сказане |
| Квестими часто відповідають коротко, їм важливіше почути співрозмовника, ніж висловити свою думку | Деклатими, частіше квестимів, схильні давати розгорнуту відповідь, їм важливіше висловити свою думку, ніж почути співрозмовника |
| Сильніше ця ознака проявляється в інтровертів | Сильніше ця ознака проявляється в екстравертів |