Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ЛСЕ (Штірліц) від ЛСІ (Максим Горький)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Сенсорика, Логіка, Раціональність, Аристократизм, Тактика, Емотивізм, Процес. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Екстраверсія / Інтроверсія, Динаміка / Статика, Розсудливість / Рішучість, Об’єктивізм / Суб’єктивізм, Завбачливість / Безтурботність, Поступливість / Впертість, Негативізм / Позитивізм, Квестимність / Деклатимність.
Відмінності соціотипів (ЛСЕ - ЛСІ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Екстраверсія (ЛСЕ) | Інтроверсія (ЛСІ) |
|---|---|
| Поведінка визначається зовнішньою ситуацією, об’єктивними законами. Переважаюча орієнтація на світ ззовні від себе | Поведінка визначається власними установками, суб’єктивними відчуттями. Переважаюча орієнтація на свій особистий світ |
| Активна роль в комунікації, самі прагнуть до пошуку об’єкта, взаємодії з ним. Звертають увагу і на себе, і на інших | Пасивна роль в комунікації, очікують включення в контакт, підтримують стосунки. Чекають, щоб на них звернули увагу |
| Активний спосіб життєдіяльності. Легше зриваються з місця, переїжджають, розлучаються | Пасивний спосіб життєдіяльності. Бережуть сім’ю, компанію, місце роботи |
| Погляд на роботу, як на відповідальність за справу | Погляд на роботу, як на обов’язок виконати доручене |
| У роботі воліють організовувати інших, доручити, розставити по місцях. Краще проявляють себе в колективі | Воліють виконувати доручену роботу власними зусиллями. Одинацький, камерний стиль роботи |
| Мотивуюча сила належить об’єктам зовнішнього світу. Заряджаються енергією в спілкуванні. Потребують можливості отримувати велику кількість нових вражень | Мотивуюча сила йде зсередини. Надають перевагу усамітнюванню для відновлення енергії. Потребують можливості для спокійного обмірковування отриманих вражень |
| Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше | Повільна швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше |
| Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна. Готовність відповідати на запитання відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Паузи проскакують рідше, короткі за тривалістю | Мова приглушена, спокійна, планомірна. Схильність до попереднього обдумування відповіді, в тому числі потреба частіше робити паузи, довші за тривалістю |
| Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидша і різкіша. Велика кількість рухів в одиницю часу. Велика амплітуда, жестикуляція "від плеча" | Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня. Мала кількість рухів в одиницю часу. Невелика амплітуда, жестикуляція "від ліктя" |
| Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом | Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд не повертаючи голови (дивляться скоса) |
| Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість | Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими |
| Динаміка (ЛСЕ) | Статика (ЛСІ) |
| До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій | До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин |
| Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги | Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні |
| Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії | Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії |
| Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) | В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) |
| Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух | Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час |
| Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт | Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду |
| В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів | В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів |
| Розсудливість (ЛСЕ) | Рішучість (ЛСІ) |
| Воліють неквапливо приймати рішення, попередньо обговоривши, продумавши, сам факт прийняття рішення не так важливий | Воліють швидко приймати і здійснювати рішення, поважають в інших людях такий підхід |
| Краще пам’ятають і звертають увагу на процес, який привів до прийняття рішення, на попередні міркування, гірше пам’ятають сам момент прийняття рішення | Краще пам’ятають момент прийняття рішення та початок його здійснення, гірше пам’ятають процес, який привів до прийняття рішення |
| Складніше мобілізуватися, легше розслабитися | Складніше розслабитися, легше мобілізуватися |
| В цінностях - сенсорика відчуттів (фізичні відчуття, комфорт, самопочуття) і інтуїція можливостей (ідеї, зміст, варіанти, потенціал, ймовірність) | В цінностях - вольова сенсорика (впевненість, сила, влада, наполегливість) і інтуїція часу (час, тенденції, передбачення, прогнозування) |
| Об’єктивізм (ЛСЕ) | Суб’єктивізм (ЛСІ) |
| Серйозним важливіше об’єктивне сприйняття світу | Веселим важливіше їх суб’єктивне сприйняття світу |
| Цінують питання доречності прояву емоцій (не будуть жартувати на роботі, якщо вважатимуть це недоречним), веселощі для них добре, якщо несуть в собі конкретну користь | Цінують емоційний фон, в тому числі в формальній обстановці (на роботі, наприклад, люблять пожартувати), веселощі для них добре само по собі |
| Схильні переймати думку ззовні, на основі оцінки її об'єктивності. Ця оцінка базується на ряді критеріїв, таких як дієвість, надійність, авторитетність джерела інформації | Схильні формувати власну думку про реальність, тобто суб'єктивну думку. Для цього вони прагнуть отримати достатньо вихідних даних, на основі яких можна буде її сформувати |
| Більше довіряють інформації, яка містить прості інструкції, без пояснень, але перевірені чиїмось досвідом (ЧЛ) | Більше довіряють інформації, яка містить пояснення, що опираються на причинно-наслідкові зв'язки (БЛ) |
| В цінностях ділова логіка (факти, дії, результат, ефективність) і етика відносин (ставлення до людей, до об’єктів, відносини між людьми) | В цінностях структурна логіка (взаємозв’язки, розуміння причин і наслідків, ієрархії, системи) і етика емоцій (емоційні стани, ентузіазм, вразливість) |
| Завбачливість (ЛСЕ) | Безтурботність (ЛСІ) |
| Завбачливі в новій ситуації менше помічають нове в цій ситуації щодо їх минулого досвіду | Безтурботні в новій ситуації більше помічають і приділяють увагу новим в цій ситуації щодо їх минулого досвіду |
| Завбачливі в новій ситуації діють швидше згідно минулого досвіду, менше беручи до уваги те, що змінилося | Безтурботні в новій ситуації, відстеживши зміна, «новизну», діють «по-новому» відповідно до змін |
| У завбачливих інтуїція часу є або одновимірною, або чотиривимірною (ці функції більш інертні) | У безтурботних інтуїція часу є або двовимірною, або тривимірною функцією (ці функції більш гнучкі) |
| Поступливість (ЛСЕ) | Впертість (ЛСІ) |
| Поступливих легше переконати | Впертих складно переконати в чому-небудь, навіть якщо вони зовні погоджуються (із ввічливості, наприклад), всередині, для того, щоб їх переконати, потрібні вагомі доводи |
| Поступливі більше схильні йти на компроміс і давати фору іншим | Вперті менше схильні йти на компроміс |
| Поступливим при появі перешкод легше змінити мету, ніж переконати оточуючих, відкласти або вжити інших заходів | Впертим при появі перешкод легше переконувати оточуючих, відкласти досягнення мети або зробити щось ще для подолання перешкоди, ніж змінити мету |
| Структурна логіка або двовимірна, або тривимірна, що дозволяє гнучкіше сприймати нову інформацію | Структурна логіка або одномірна (орієнтується тільки на досвід), або чотиривимірна (експертна, що має свою концепцію, яка вміє бачити аспект в розвитку в майбутньому); як і будь-яка інша 1 чи 4 мірна функція, важко приймає переконання ззовні |
| Негативізм (ЛСЕ) | Позитивізм (ЛСІ) |
| Негативістам легше побачити те, чого в ситуації немає, відсутнє, ніж те, що в ситуації є, наявне | Позитивістам легше побачити те, що в ситуації є, наявне, ніж те, чого в ситуації немає, відсутнє |
| Негативісти в першу чергу звертають увагу на негативні аспекти поточної ситуації | Позитивісти в першу чергу звертають увагу на позитивні аспекти поточної ситуації |
| Квестимність (ЛСЕ) | Деклатимність (ЛСІ) |
| Квестимам (question - питання) властиво пізнавати чужу точку зору, частіше задавати питання | Деклатимам (declare - заявляти) властиво висловлювати свою точку зору |
| В розмові квестими схильні до діалогу і вислуховування партнера | В розмові Деклатими схильні до монологу, менше схильні ставити запитання, вважають за краще самі відповідати і висловлювати свою думку |
| Квестими спокійніше реагують, якщо їх перебивають, їх нескладно перебити, але їм складніше потім повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити | Деклатими неспокійно реагують, якщо їх перебивають, Деклатима складніше перебити, але якщо переб’ють, Деклатиму легше повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити |
| Квестимам важлива реакція співрозмовника, щоб зрозуміти, слухають їх чи ні, їм це важливо | Деклатимам менше важлива реакція співрозмовника, реакція співрозмовника говорить їм про те, наскільки співрозмовник розуміє сказане |
| Квестими часто відповідають коротко, їм важливіше почути співрозмовника, ніж висловити свою думку | Деклатими, частіше квестимів, схильні давати розгорнуту відповідь, їм важливіше висловити свою думку, ніж почути співрозмовника |
| Сильніше ця ознака проявляється в інтровертів | Сильніше ця ознака проявляється в екстравертів |