Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ІЕЕ (Гекслі) від ІЛІ (Бальзак)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Інтуїція, Ірраціональність, Об’єктивізм, Впертість, Тактика, Негативізм, Деклатимність. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Екстраверсія / Інтроверсія, Етика / Логіка, Статика / Динаміка, Розсудливість / Рішучість, Безтурботність / Завбачливість, Аристократизм / Демократизм, Емотивізм / Конструктивізм, Результат / Процес.
Відмінності соціотипів (ІЕЕ - ІЛІ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Екстраверсія (ІЕЕ) | Інтроверсія (ІЛІ) |
|---|---|
| Поведінка визначається зовнішньою ситуацією, об’єктивними законами. Переважаюча орієнтація на світ ззовні від себе | Поведінка визначається власними установками, суб’єктивними відчуттями. Переважаюча орієнтація на свій особистий світ |
| Активна роль в комунікації, самі прагнуть до пошуку об’єкта, взаємодії з ним. Звертають увагу і на себе, і на інших | Пасивна роль в комунікації, очікують включення в контакт, підтримують стосунки. Чекають, щоб на них звернули увагу |
| Активний спосіб життєдіяльності. Легше зриваються з місця, переїжджають, розлучаються | Пасивний спосіб життєдіяльності. Бережуть сім’ю, компанію, місце роботи |
| Погляд на роботу, як на відповідальність за справу | Погляд на роботу, як на обов’язок виконати доручене |
| У роботі воліють організовувати інших, доручити, розставити по місцях. Краще проявляють себе в колективі | Воліють виконувати доручену роботу власними зусиллями. Одинацький, камерний стиль роботи |
| Мотивуюча сила належить об’єктам зовнішнього світу. Заряджаються енергією в спілкуванні. Потребують можливості отримувати велику кількість нових вражень | Мотивуюча сила йде зсередини. Надають перевагу усамітнюванню для відновлення енергії. Потребують можливості для спокійного обмірковування отриманих вражень |
| Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше | Повільна швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше |
| Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна. Готовність відповідати на запитання відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Паузи проскакують рідше, короткі за тривалістю | Мова приглушена, спокійна, планомірна. Схильність до попереднього обдумування відповіді, в тому числі потреба частіше робити паузи, довші за тривалістю |
| Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидша і різкіша. Велика кількість рухів в одиницю часу. Велика амплітуда, жестикуляція "від плеча" | Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня. Мала кількість рухів в одиницю часу. Невелика амплітуда, жестикуляція "від ліктя" |
| Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом | Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд не повертаючи голови (дивляться скоса) |
| Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість | Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими |
| Етика (ІЕЕ) | Логіка (ІЛІ) |
| Хід мислення оціночний, упереджений | Хід мислення аналітичний, неупереджений |
| Приймають рішення «серцем», опираються на почуття, емоції, переконання, особисті симпатії і антипатії | Приймають рішення «головою», опираються на розсудливість, докази, закономірності, факти |
| Опираються на суб’єктивні критерії оцінки – гарно-погано, симпатично-несимпатично, гуманно-негуманно | Опираються на об’єктивні критерії оцінки – вірно-невірно, доцільно-недоцільно, ефективно-неефективно |
| Успішні види діяльності – робота з людьми, творчістю, емоціями, людськими відносинами | Успішні види діяльності – організація процесів, структур, розробка схем і технологій |
| Пріоритетна інформація – ким та в якій формі сказано. Мета спілкування – донести ставлення, обмінятися енергією. Мета діяльності – доставити собі і іншим задоволення | Пріоритетна інформація – те, що сказано. Мета спілкування – донести істину. Мета діяльності – виконати певну роботу |
| Орієнтуються на людей, почуття, гуманність, цінності. Схильні йти на компроміси заради хороших стосунків | Орієнтуються на справу, систему, справедливість, закони. Заради успіху справи здатні ігнорувати почуття людей |
| Людей в роботі оцінюють по участі, по старанню | Людей в роботі оцінюють по кваліфікації, по результату |
| Емоції сильні і мінливі. Любов і стосунки серед найважливіших тем обговорень, часто говорять компліменти. Образливі самі і бояться образити інших | Емоції стійкі і приховані. Не здатні відкрито говорити про них. Не люблять обговорювати стосунки, з’ясовувати причини сварок і непорозумінь |
| Міміка різноманітна, яскрава, добре передає потрібне емоційне забарвлення. Мімічна активність виражена у всіх частинах обличчя. При посмішці задіяна велика кількість мімічних м’язів, в тому числі й м’язи ділянки очей | Міміка загалом бідна, не завжди відповідає ситуації. Переважає мімічна активність верхньої половини обличчя (лоб, брови). Посмішка часто асиметрична, виглядає менш природньою через не задіювання нею мімічних м’язів ділянки очей |
| Статика (ІЕЕ) | Динаміка (ІЛІ) |
| До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин | До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
| Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
| Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
| В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
| Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
| Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
| В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів | В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
| Розсудливість (ІЕЕ) | Рішучість (ІЛІ) |
| Воліють неквапливо приймати рішення, попередньо обговоривши, продумавши, сам факт прийняття рішення не так важливий | Воліють швидко приймати і здійснювати рішення, поважають в інших людях такий підхід |
| Краще пам’ятають і звертають увагу на процес, який привів до прийняття рішення, на попередні міркування, гірше пам’ятають сам момент прийняття рішення | Краще пам’ятають момент прийняття рішення та початок його здійснення, гірше пам’ятають процес, який привів до прийняття рішення |
| Складніше мобілізуватися, легше розслабитися | Складніше розслабитися, легше мобілізуватися |
| В цінностях - сенсорика відчуттів (фізичні відчуття, комфорт, самопочуття) і інтуїція можливостей (ідеї, зміст, варіанти, потенціал, ймовірність) | В цінностях - вольова сенсорика (впевненість, сила, влада, наполегливість) і інтуїція часу (час, тенденції, передбачення, прогнозування) |
| Безтурботність (ІЕЕ) | Завбачливість (ІЛІ) |
| Безтурботні в новій ситуації більше помічають і приділяють увагу новим в цій ситуації щодо їх минулого досвіду | Завбачливі в новій ситуації менше помічають нове в цій ситуації щодо їх минулого досвіду |
| Безтурботні в новій ситуації, відстеживши зміна, «новизну», діють «по-новому» відповідно до змін | Завбачливі в новій ситуації діють швидше згідно минулого досвіду, менше беручи до уваги те, що змінилося |
| У безтурботних інтуїція часу є або двовимірною, або тривимірною функцією (ці функції більш гнучкі) | У завбачливих інтуїція часу є або одновимірною, або чотиривимірною (ці функції більш інертні) |
| Аристократизм (ІЕЕ) | Демократизм (ІЛІ) |
| Аристократи розглядають людей швидше з точки зору їх приналежності до певної групи, певного прошарку в ієрархії або певного кола спілкування, ніж з точки зору їх індивідуальних якостей | Розглядають людей швидше з точки зору їх індивідуальних якостей, ніж з точки зору їх приналежності до певної групи |
| Аристократи - логіки-сенсорики (клуб управлінців) або етики-інтуїти (клуб гуманітаріїв) | Демократи - етики-сенсорики (клуб соціалів) або логіки-інтуїти (клуб дослідників) |
| Зазвичай сильніше ця ознака проявляється в раціоналів | Зазвичай сильніше ця ознака проявляється в ірраціоналів |
| Емотивізм (ІЕЕ) | Конструктивізм (ІЛІ) |
| Емотивісти спочатку сприймають емоційне забарвлення ситуації, пізніше - смислову частину | Конструктивісти спочатку сприймають смислову частину ситуації, пізніше - емоційне забарвлення |
| Емотивісту потрібно спочатку пережити, відчути емоції, які викликала певна ситуація, а потім вони можуть конструктивно і осмислено на неї реагувати | Конструктивісти спочатку реагують «конструктивно», осмислено, потім переживають ситуацію емоційно, емоційна реакція в них вторинна |
| Емотивісти більше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях | Конструктивісти менше схильні підлаштовуватися під настрій колективу або партнера в певних ситуаціях |
| У емотивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або рольової, або творчої функцій, а логіки - в положенні або базової, або больової функцій | У конструктивістів один з аспектів етики (чорна етика або біла етика) знаходиться в положенні або базової, або больової функцій, а логіки - в положенні або рольової, або творчої функцій |
| Зазвичай сильніше емотивізм спостерігається в етиків-ірраціоналів | Зазвичай сильніше конструктивізм спостерігається в логіків-ірраціоналів |
| Результат (ІЕЕ) | Процес (ІЛІ) |
| В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «результатери» займаються, їм потрібно бачити мету | В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «процесери» займаються, їм потрібно бути захопленими процесом |
| Мета їх цікавить більше, ніж сам процес, саме заняття | Процес їх цікавить більше, ніж результат, мета |
| «Результатери» знаходяться «поза процесами», виконання процесів відстежують ззовні | «Процесери» знаходяться «всередині процесу», протікання процесу відстежують зсередини |
| При виконанні справи «результатерам» легше розбити справу на етапи і відстежувати досягнення результату по кожному етапу, їм легше перемикатися з однієї справи на іншу | При виконанні справи «процессеру» легше виконувати процес, не відволікаючись на сторонні справи, коли процес перестане приваблювати, тоді виникає потреба в перемиканні на інший процес, а не в міру досягнення результату, як у «результатерів» |