Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Як відрізнити ІЕЕ (Гекслі) від ЛСЕ (Штірліц)
В цих двох соціотипів спільними є такі ознаки: Екстраверсія, Розсудливість, Об’єктивізм, Аристократизм, Тактика, Емотивізм, Негативізм. А розрізнити їх можна за наступними дихотоміями: Інтуїція / Сенсорика, Етика / Логіка, Статика / Динаміка, Ірраціональність / Раціональність, Безтурботність / Завбачливість, Впертість / Поступливість, Деклатимність / Квестимність, Результат / Процес.
Відмінності соціотипів (ІЕЕ - ЛСЕ)
Оранжевим кольором позначено індивідуальні дихотомії, а блакитним - діадні.
| Інтуїція (ІЕЕ) | Сенсорика (ЛСЕ) |
|---|---|
| Легше орієнтуються у часі | Легше орієнтуються у просторі |
| Характер сприймання глобальний і розмитий. Процес освоєння інформації - паралельний | Характер сприймання локальний і чіткий. Процес освоєння інформації - послідовний |
| Характер мислення абстрактний теоретичний. Процес мислення безперервний, висновки «виношує» | Характер мислення конкретний практичний. Процес мислення дискретний, висновки вибудовують «крок за кроком» |
| Пріоритетний метод – пошук прихованого змісту. Об’єкт обробки – прогнози. Життєва позиція – «поживемо - побачимо» | Пріоритетний метод – пошук застосування на практиці. Об’єкт обробки – дані, що є в наявності. Життєва позиція – «тут і тепер» |
| Більша ефективність в незвичному і незрозумілому. Надають перевагу вивченню нового, люблять освоювати нові професії | Більша ефективність у тому, що перевірено і надійно. Надають перевагу вдосконаленню знайомого, люблять відточувати майстерність |
| Легкі на підйом. В незнайомій ситуації цінують можливість освоювати щось нове. В рутинній ситуації втрачають інтерес | Усидливі. В рутинній ситуації знаходять можливість відточувати майстерність. В незнайомій ситуації прагнуть відшукати для опори щось відоме |
| Мова відзначається фігуральністю, багата на метафори і аналогії | Мова відзначається точністю висловів, детальністю описів |
| Етика (ІЕЕ) | Логіка (ЛСЕ) |
| Хід мислення оціночний, упереджений | Хід мислення аналітичний, неупереджений |
| Приймають рішення «серцем», опираються на почуття, емоції, переконання, особисті симпатії і антипатії | Приймають рішення «головою», опираються на розсудливість, докази, закономірності, факти |
| Опираються на суб’єктивні критерії оцінки – гарно-погано, симпатично-несимпатично, гуманно-негуманно | Опираються на об’єктивні критерії оцінки – вірно-невірно, доцільно-недоцільно, ефективно-неефективно |
| Успішні види діяльності – робота з людьми, творчістю, емоціями, людськими відносинами | Успішні види діяльності – організація процесів, структур, розробка схем і технологій |
| Пріоритетна інформація – ким та в якій формі сказано. Мета спілкування – донести ставлення, обмінятися енергією. Мета діяльності – доставити собі і іншим задоволення | Пріоритетна інформація – те, що сказано. Мета спілкування – донести істину. Мета діяльності – виконати певну роботу |
| Орієнтуються на людей, почуття, гуманність, цінності. Схильні йти на компроміси заради хороших стосунків | Орієнтуються на справу, систему, справедливість, закони. Заради успіху справи здатні ігнорувати почуття людей |
| Людей в роботі оцінюють по участі, по старанню | Людей в роботі оцінюють по кваліфікації, по результату |
| Емоції сильні і мінливі. Любов і стосунки серед найважливіших тем обговорень, часто говорять компліменти. Образливі самі і бояться образити інших | Емоції стійкі і приховані. Не здатні відкрито говорити про них. Не люблять обговорювати стосунки, з’ясовувати причини сварок і непорозумінь |
| Міміка різноманітна, яскрава, добре передає потрібне емоційне забарвлення. Мімічна активність виражена у всіх частинах обличчя. При посмішці задіяна велика кількість мімічних м’язів, в тому числі й м’язи ділянки очей | Міміка загалом бідна, не завжди відповідає ситуації. Переважає мімічна активність верхньої половини обличчя (лоб, брови). Посмішка часто асиметрична, виглядає менш природньою через не задіювання нею мімічних м’язів ділянки очей |
| Статика (ІЕЕ) | Динаміка (ЛСЕ) |
| До статиків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці статичні функції: інтуїція можливостей, вольова сенсорика, структурна логіка, етика відносин | До динаміків відносять соціотипи, в яких у ментальному (свідомому) блоці динамічні функції: інтуїція часу, сенсорика відчуттів, ділова логіка, етика емоцій |
| Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
| Статики сприймають дійсність, як набір статичних картин, фіксованих в момент часу характеристик. Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Динаміки сприймають дійсність через зміни, як безперервну послідовність дій. Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
| В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
| Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне "перетікання" з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
| Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
| В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих за змістом слів | В мові значна кількість спонтанних наголосів, тобто таких, що не підкреслюють важливіших за змістом слів |
| Ірраціональність (ІЕЕ) | Раціональність (ЛСЕ) |
| Зазвичай краще пристосовуються до мінливих ситуацій, коригують плани | Надають перевагу можливості спланувати свою діяльність і працювати згідно плану |
| Формують проміжні оцінки і рішення в процесі виконання роботи. Гнучко коригують їх по ситуації | Прагнуть заздалегідь прийняти рішення по кожному етапу роботи. Намагаються дотримуватися прийнятих поглядів і рішень |
| Краще пристосовані до незалежного стилю роботи, не люблять відповідальності та обмежень рамками домовленостей | Краще пристосовані до командного стилю роботи, вміють грати за правилами та дотримуватись домовленостей |
| Полюбляють виконувати кілька справ одночасно. Можуть читати кілька книг паралельно | Виконують послідовно одну роботу за іншою. Читають книги від початку до кінця, одну за одною |
| Краще адаптуються в мінливому світі, використовують нові можливості. Звертають увагу на нові обставини і своєчасно реагують, якщо потрібно | Намагаються забезпечити стабільність, передбачуване майбутнє. При зміні обставин можуть не звернути увагу на ті нові обставини, на які варто було б відреагувати |
| Характерні приказки і фрази: «Куй залізо, поки гаряче», «Відкласти до з’ясування», «Там буде видно» | Характерні приказки і фрази: «Крапля камінь точить», «Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця», «Давайте підіб’ємо підсумки» |
| Безтурботність (ІЕЕ) | Завбачливість (ЛСЕ) |
| Безтурботні в новій ситуації більше помічають і приділяють увагу новим в цій ситуації щодо їх минулого досвіду | Завбачливі в новій ситуації менше помічають нове в цій ситуації щодо їх минулого досвіду |
| Безтурботні в новій ситуації, відстеживши зміна, «новизну», діють «по-новому» відповідно до змін | Завбачливі в новій ситуації діють швидше згідно минулого досвіду, менше беручи до уваги те, що змінилося |
| У безтурботних інтуїція часу є або двовимірною, або тривимірною функцією (ці функції більш гнучкі) | У завбачливих інтуїція часу є або одновимірною, або чотиривимірною (ці функції більш інертні) |
| Впертість (ІЕЕ) | Поступливість (ЛСЕ) |
| Впертих складно переконати в чому-небудь, навіть якщо вони зовні погоджуються (із ввічливості, наприклад), всередині, для того, щоб їх переконати, потрібні вагомі доводи | Поступливих легше переконати |
| Вперті менше схильні йти на компроміс | Поступливі більше схильні йти на компроміс і давати фору іншим |
| Впертим при появі перешкод легше переконувати оточуючих, відкласти досягнення мети або зробити щось ще для подолання перешкоди, ніж змінити мету | Поступливим при появі перешкод легше змінити мету, ніж переконати оточуючих, відкласти або вжити інших заходів |
| Структурна логіка або одномірна (орієнтується тільки на досвід), або чотиривимірна (експертна, що має свою концепцію, яка вміє бачити аспект в розвитку в майбутньому); як і будь-яка інша 1 чи 4 мірна функція, важко приймає переконання ззовні | Структурна логіка або двовимірна, або тривимірна, що дозволяє гнучкіше сприймати нову інформацію |
| Деклатимність (ІЕЕ) | Квестимність (ЛСЕ) |
| Деклатимам (declare - заявляти) властиво висловлювати свою точку зору | Квестимам (question - питання) властиво пізнавати чужу точку зору, частіше задавати питання |
| В розмові Деклатими схильні до монологу, менше схильні ставити запитання, вважають за краще самі відповідати і висловлювати свою думку | В розмові квестими схильні до діалогу і вислуховування партнера |
| Деклатими неспокійно реагують, якщо їх перебивають, Деклатима складніше перебити, але якщо переб’ють, Деклатиму легше повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити | Квестими спокійніше реагують, якщо їх перебивають, їх нескладно перебити, але їм складніше потім повернутися до того місця, де перебили і продовжити говорити |
| Деклатимам менше важлива реакція співрозмовника, реакція співрозмовника говорить їм про те, наскільки співрозмовник розуміє сказане | Квестимам важлива реакція співрозмовника, щоб зрозуміти, слухають їх чи ні, їм це важливо |
| Деклатими, частіше квестимів, схильні давати розгорнуту відповідь, їм важливіше висловити свою думку, ніж почути співрозмовника | Квестими часто відповідають коротко, їм важливіше почути співрозмовника, ніж висловити свою думку |
| Сильніше ця ознака проявляється в екстравертів | Сильніше ця ознака проявляється в інтровертів |
| Результат (ІЕЕ) | Процес (ЛСЕ) |
| В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «результатери» займаються, їм потрібно бачити мету | В будь-якій справі, в будь-якому процесі, яким «процесери» займаються, їм потрібно бути захопленими процесом |
| Мета їх цікавить більше, ніж сам процес, саме заняття | Процес їх цікавить більше, ніж результат, мета |
| «Результатери» знаходяться «поза процесами», виконання процесів відстежують ззовні | «Процесери» знаходяться «всередині процесу», протікання процесу відстежують зсередини |
| При виконанні справи «результатерам» легше розбити справу на етапи і відстежувати досягнення результату по кожному етапу, їм легше перемикатися з однієї справи на іншу | При виконанні справи «процессеру» легше виконувати процес, не відволікаючись на сторонні справи, коли процес перестане приваблювати, тоді виникає потреба в перемиканні на інший процес, а не в міру досягнення результату, як у «результатерів» |