В соціоніці для профорієнтації зручно відштовхуватися від поняття “Клуб”, інша назва – “установка на вид діяльності”. Клуби – це групи з чотирьох соціотипів, об’єднаних за принципом одинакових сильних ознак в дихотоміях “Інтуїція/Сенсорика” і “Логіка/Етика”. Розрізняють клуби управлінців (логіки сенсорики), дослідників (логіки інтуїти), соціалів (етики сенсорики) і комунікаторів (етики інтуїти). Далі читаємо тут: Профорієнтація: клуби.
Як відомо, соціонічні типи розрізняються з допомогою 4-х базових дихотомічних ознак (наприклад, базису Юнга). Тому їх визначення лежить в основі будь-якого процесу типування. Але допущення помилки в ідентифікації хоча б однієї з цих ознак призводить до отримання невірної версії соціонічного типу. Таким чином, методику типування лише за базисними дихотоміями не можна вважати надійною і самодостатньою. Продовжувати читання Калькулятор ознак Рейніна
Простий калькулятор соціонічного типу для тих, хто тільки починає вникати в ази соціоніки та знайомитися з процесом типування. Може служити зручною підказкою для тих, хто ще не запам’ятав всіх відмінностей між соціотипами за дихотоміями базису Юнга. Калькулятор дозволяє враховувати ступінь вашої впевненості у визначених ознаках і відображати відповідно до них список можливих соціотипів із процентним значенням їх імовірності. Перейти до калькулятора можна за цим посиланням.
Додаємо до нашої бази знань інтерактивну таблицю ознак Рейніна. Таблиця дозволяє дізнатися, як розподіляються дихотомічні ознаки (як базисні, так і додаткові) поміж 16-ма соціотипами. Детальні описи цих ознак можна переглянути перейшовши за відповідним посиланням. Така таблиця буде зручним інструментом для всіх, кому цікаво дізнаватися більше про відмінності соціонічних типів. Переглянути її можна на сторінці “Таблиця ознак Рейніна“.
Ми раді повідомити читачів, що нашу базу знань поповнено великою кількістю україномовних описів соціотипів від різних авторів. Зібрані і перекладені нами матеріали ми представили в найбільш зручній на наш погляд і структурованій формі. Тому сподіваємось, що вони служитимуть нашим читачам ефективним інструментом у вивченні соціоніки. Продовжувати читання Оновлення нашої бази знань
«Велика П’ятірка» («Big five») або «OCEAN» – це дуже популярна на сьогоднішній день ієрархічна модель особистості людини. Назва «OCEAN» – це акронім, що використовується в англомовній літературі для кращого запам’ятовування п’яти характеристик, що є основою цієї моделі. Ось ці характеристики: openness to experience (відкритість досвіду), conscientiousness (сумлінність), extraversion (екстраверсія), agreeableness (приємність), neuroticism (нейротизм). П’яти факторна модель була підтверджена численними психометричними дослідженнями. Виокремлені нею фактори мають високу конвергентну валідність, виявляються в різних підходах. Продовжувати читання Велика П’ятірка та Соціоніка
Цей тест є експериментальним, тому не радимо очікувати від нього дуже точних результатів. Значення цього експерименту в тому, що цей тест не є дихотомічним, як більшість соціонічних тестів, а натомість орієнтується на аспекти. Тому його можна паралельно використовувати з дихотомічними тестами, звіряючи результат для більшої надійності. В даний момент відбувається його тестування, і в подальшому планується коригування його алгоритму.
Продовжувати читання Експериментальний тест №1
Дана тема є надзвичайно важлива, оскільки з нею пов’язаний напевно найбільш поширений стереотип в соціоніці, а саме той, що стосується її наукового статусу. Відразу зазначу, що слід розділяти поняття «наукового» та «академічного» статусів. В цій статті я не планую детально зупинятися на темі визнання соціоніки в академічному світі. Цей процес давно почався, він не є одномоментним, а відбувається поступово. Тому з кожним роком накопичується все більше і більше наукових робіт, присвячених соціоніці, і все більше навчальних закладів різних країн включають соціоніку в різній формі в свою навчальну програму, а також все більше підприємств і організацій беруть на озброєння соціоніку в якості професійного інструменту. Інформацію по цьому не важко знайти в Інтернеті, та й взагалі, зараз ми всі є свідками цих процесів.
Значно більш затребуваною залишається відповідь на запитання про те, яке місце посідає соціоніка в системі наук. І, зокрема, чи можна її вважати точною наукою. Розбіжності на це питання існують навіть серед відомих і авторитетних в широких колах соціоніків-науковців, а в непрофесійному середовищі, особливо серед любителів так званої «популярної» соціоніки, взагалі домінують погляди, що базуються на стереотипах і дезінформації. На жаль, посилений інтерес до цієї молодої науки зіграв для неї не тільки позитивну роль, адже такий швидкий темп зростання її популярності відбувається на фоні дефіциту якісних джерел інформації та нестачі достатньо кваліфікованих спеціалістів, що беруться її викладати.
Продовжувати читання Науковий статус соціоніки
Сьогодні соціоніка в родині є однією з ключових інтригуючих популярних тем, які дозволяють пізнати себе та оточуючих. Беручи за основу визначення соціонічного типу кожного члена родини та вивчаючи міжтипові відносини між членами різних поколінь — батьками й дітьми, братами та сестрами, дідусями та онуками й усіма, хто входить в родинне поле, — можна отримати відповіді на безліч запитань, які часто залишались поза нашою увагою. Адже багато речей, наприклад, конфлікти старших поколінь із молодшими, ми часто записуємо в звичайне непорозуміння й сприймаємо як належне.
Помічним у цьому може бути складання родинного дерева, яке наочно продемонструє усі зв’язки соціонічних типів між собою. До прикладу, часто в середньостатичній родині соціонічні типи батьків та дітей наполовину схожі — скажімо, ділові чи родинні відносини, розходяться лише в категоріях раціональність-ірраціональність (квазітотожні) або й повторюються з покоління в покоління й одразу декілька членів родини отримують тотожні відносини. Дуальні відносини, як найбільш комфортні, трапляються вкрай рідко, однак, якщо вони були (в парі), уважаються прикладом, ідеалом для наступних поколінь. Дуже часто власне під їх впливом формується світогляд багатьох нових родин.
Продовжувати читання Соціоніка в родині
Ця стаття є продовженням теми про сучасні тенденції в психології, тому рекомендую спершу ознайомитися з нею. Отже, повернемось до проблеми перманентної кризи в психології, пов’язаної з паралельним існуванням в ній безлічі неузгоджених парадигм та протистояння гуманітарного і природничого підходів.
Проаналізувавши сучасні тенденції, можна зробити висновок, що спроби знайти консенсус йдуть як по лінії розробки нових більш узгоджених процедур і технік дослідження, так і по лінії переосмислення вже відомих методів дослідження. Однак у більшості них є щось спільне – це відмова від традиційних дуалістичних протиставлень об’єктивного і суб’єктивного, зовнішнього і внутрішнього, матеріалістичного та ідеалістичного.
Продовжувати читання Математизація психології
