Як відомо, соціонічні типи розрізняються з допомогою 4-х базових дихотомічних ознак (наприклад, базису Юнга). Тому їх визначення лежить в основі будь-якого процесу типування. Але допущення помилки в ідентифікації хоча б однієї з цих ознак призводить до отримання невірної версії соціонічного типу. Таким чином, методику типування лише за базисними дихотоміями не можна вважати надійною і самодостатньою.

Але ситуація кардинально змінюється, коли ми звертаємося за допомогою до додаткових дихотомій (ознак Рейніна). Маючи в своєму розпорядженні всього 15 ознак, якими розрізняються соціонічні типи, ми отримуємо і додаткові критерії для типування, і можливість для верифікації версії, отриманої від ідентифікації базисних дихотомій, і в цілому суттєво підвищується точність типування. Ймовірність помилкового типування різко знижується, оскільки будь-які 2 соціонічні типи відрізняються аж за 8-ма ознаками Рейніна. А тому при такому типуванні помилка у визначенні 1-ї дихотомії вже не буде критичною. Тобто не призведе до отримання хибної версії соціотипу, а лише посіє певний сумнів стосовно нашої провідної версії. В таких випадках в нагоді стає метод «ймовірнісного типування», який дозволяє виявити найбільш ймовірний варіант соціотипу при таких-то виявлених ознаках. А поодинокі помилки, допущені при типуванні, всього лиш знижуватимуть сумарний (за всіма ознаками) показник ймовірності найвагомішого варіанту соціотипу.

Звичайно ж, типування за ознаками Рейніна потребує більш глибоких знань, до того ж, досліджена широта їх проявів не настільки велика, як у випадку дихотомій базису Юнга. А тому і ступінь впевненості типувальника в них може дуже сильно коливатися в кожному конкретному випадку. Тому при типуванні за ознаками Рейніна стає досить складно зважити всю сукупність отриманої в процесі типування інформації, і на її основі зробити правильні висновки. Полегшити дане завдання дозволяє так званий «калькулятор соціонічного типу».

Калькулятор ознак Рейніна дозволяє автоматизувати процес типування, позбавити типувальника потреби зазубрювати всі характеристики соціотипів, а також дозволяє враховувати ступінь впевненості типувальника у виявлених ним ознаках, тобто в більшій мірі опиратись на більш надійні (суб’єктивно) прояви.