Це стосунки рівних партнерів. Повною мірою дружніми їх не назвеш, скоріше — товариськими. Перешкод у спілкуванні не виникає, можна сказати одне одному все, що завгодно. У цих стосунках завжди наявне почуття безпеки, бо кожен відчуває: партнер нічим не загрожує. А це дуже приваблює, надто коли людина живе у недружньому середовищі.
Крім того, в цих стосунках дуже помітні ролі людини – ті якості, які людина випинає у спілкуванні. З-за цього можлива гра у “кішки-мишки”: навмисне чергування тиску та послаблення у розмові. Справа в тому, що в таких бесідах один завжди має перевагу над іншим. Все залежить від того, про що буде йтися.
У рамках цих стосунків можливе ділове співробітництво. Але воно ефективне тільки за умови збігу підтипів, інакше словесна забава переросте у тиск на ті якості, які людина прагне у собі розвивати. Цей тиск завжди виходить від сильної функції партнера і сприймається як грім серед ясного неба.
Однак суперечки трапляються нечасто. Як правило, партнери прагнуть допомогти одне одному. В усякому разі запит на подання допомоги сприймається правильно. Але сама допомога подасться недостатньо інтенсивно.
Ці стосунки — на середньому ступені комфортності. Проти такого партнера ніяких заперечень і в той же час і ніяких «за». Виникає відчуття розумного мінімуму, в якому відбивається задоволення від спілкування з рівним, не нудним партнером.
© Гуленко В.В., Молодцов О.В . – “Введення в соціоніку”.
