Їм дали таку назву тому, що слова одного відбиваються, мов у дзеркалі, у вчинках іншого. Про що любить розмірковувати один із «дзеркальників», другий позасвідоме реалізує те своїми вчинками. Однак така реалізація ніколи не буває повною. Дзеркало виявляється викривленим, оскільки коригує, виправляє свої вчинки кожний, виходячи із зовсім інших норм поведінки, ніж партнер. З цієї причини й виникає нерозуміння, а часом і взаємні претензії. Кожен намагається підправити поведінку партнера, однак такі спроби перевиховання не мають шансів на успіх.
З другого боку, якщо враховувати суто словесний бік спілкування, дзеркальні стосунки можуть бути названі стосунками конструктивної критики. Річ у тім, що в дзеркальній парі обидва партнери завжди є або теоретиками, або практиками. Тому вони завжди знайдуть спільні теми для розмов і обговорень. Причому кожний бачить лише половину однієї і тієї ж проблеми, тому завжди цікаво, що думає з цього приводу «дзеркальник»: відбувається взаємна корекція, уточнення.
Ці стосунки добре підходять для дружби, заснованої на спільних інтересах та уподобаннях. «Дзеркальники» — часто добрі приятелі, їм цікаво разом, хоч у спілкуванні бракує цілковитої відвертості й теплоти. Справді тепла атмосфера виникає лише тоді, коли з’являється дуал одного з них, який неодмінно є активатором другого. Для сімейного життя такі стосунки небажані, дрібні цілі у партнерів збігаються, а глобальні, далекосяжні — ні. Різняться і способи досягнення мети.
© Гуленко В.В., Молодцов О.В . – “Введення в соціоніку”.
