Між тотожними партнерами виникає повне взаєморозуміння, за одночасного невміння допомогти одне одному. Тотожні типи особистості однаково дивляться на світ, аналогічним чином осмислюють інформацію, роблять майже ті самі висновки, розв’язують одні й ті ж проблеми.
З іншого боку, тотожне спілкування швидко набридає. Не одержуючи нової інформації від партнера, бачиш усю непотрібність такого спілкування. Неінформативний партнер здається нудним, нецікавим. Згодом встановлюються або нейтральні, або прохолодні стосунки. Це й не дивно, адже після обміну інформацією її вже нецікаво обговорювати, знаючи наперед, що до таких висновків можна дійти самому.
Виняток становлять випадки великої різниці у досвіді та знаннях. Тоді виникає великий інтерес і потяг одне до одного, оскільки йде швидке й ефективне навчання — перекачування інформації. Такі стосунки є ідеальними для пари вчитель — учень. Спільна робота тут теж ефективна, бо відбувається складання сил в одному напрямі.
Тотожні стосунки мають велике виховне значення, оскільки дають змогу поглянути на себе збоку, об’єктивно оцінити свої достоїнства і вади. А дивитися на себе збоку — справа не завжди приємна. Навіть власний голос, записаний на магнітофон, і потім прослуханий, здається набагато гіршим, ніж сам собі уявляєш. Ці стосунки допомагають виробити правильну самооцінку.
© Гуленко В.В., Молодцов О.В . – “Введення в соціоніку”.
