Статика |
Динаміка |
Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні | Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги |
В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) | Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою) |
Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час | Часто змінюється поза, причому це завжди плавне “перетікання” з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух |
Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду | Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт |
В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих слів | Велика кількість спонтанних наголосів, що не підкреслюють важливість слів |
Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії | Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії |
Екстраверсія-Інтроверсія: невербальні ознаки
Екстраверсія |
Інтроверсія |
Висока швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють більшу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються швидше | Низька швидкість мислення, мовлення і рухів. Промовляють меншу кількість слів в одиницю часу. Думки формуються повільніше |
Мова частіше гучна, збуджена, аритмічна | Мова частіше тиха, спокійна, планомірна |
Готовність відповідати відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання | Схильність до попереднього обдумування відповіді |
Паузи в мові проскакують рідше, короткі за тривалістю | Потреба частіше робити паузи для обдумування, довгі за тривалістю |
Розкутість рухів. Активна жестикуляція, швидка і різкіша | Скутість рухів. Стримана жестикуляція або відсутня |
Велика кількість рухів в одиницю часу | Мала кількість рухів в одиницю часу |
Велика амплітуда рухів, жестикуляція «від плеча» | Невелика амплітуда рухів, жестикуляція «від ліктя» |
Швидко і часто переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Повертають голову вслід за поглядом | Повільно і рідко переводять погляд з об’єкту на об’єкт. Переводять погляд, не повертаючи голови (дивляться скоса) |
Сидять, нахилившись уперед, немов би зайняли передстартову позицію, готовність «зриватися з місця» і миттєво набирати швидкість | Сидять, немов вдавлені в спинку стільця. З такої пози неможливо швидко встати і продовжити рух. Навіть при поспіху виглядають більш неквапливими |
Визначення соціотипу особи за почерком
Першою серйозною спробою строго наукового експериментального дослідження зв’язку графологічних ознак почерку з певними психологічними характеристиками особи, яка виконала рукописний текст, являється робота В. Таланова «Социотипы и графологические признаки почерка». Але при всій повазі до академічного підходу до вирішення проблеми автором були допущені, на мою думку, декілька концептуальних помилок, а саме (я аналізую тільки одну з розглядуваних ним загальних характеристик почерку – нахил): Продовжувати читання Визначення соціотипу особи за почерком
Цивілізаційний вибір націй
В цій статті я хочу привернути увагу на цікаве глобальне соціальне явище – протистояння двох цивілізаційних моделей. З однієї сторони – більш сучасної і прогресивної та більш давньої і традиційної – з іншої. Першу умовно назвемо західним типом цивілізації, а другу – східним. Але варто мати на увазі, що географічне розташування хоч і вказує на головну тенденцію, але визначальним тут не є, тому не варто ці назви сприймати як критерії для географічного поділу. Ключовою, на мою думку, особливістю західної цивілізації є її технологічна орієнтація, а східної – духовна. Продовжувати читання Цивілізаційний вибір націй
Визначення темпераменту особи за почерком
Цікаву методику визначення темпераменту особи по почерку запропоновано в роботі Г.А.Мусаев, О.А.Дышин «О разработке методики идентификации по почерку темперамента личности»). В ній визначені характерні особливості будови почерку для пар «екстраверт-інтроверт» та «невротик – психотик».
Продовжувати читання Визначення темпераменту особи за почерком
Інтертипні відносини
Взаємодія певного соціонічного типу із будь-яким іншим соціонічним типом має свої особливості. Для опису цих особливостей в соціоніці виділяють 16 варіантів інтертипних відносини. В літературі також можна зустріти кількість 14, оскільки серед цих 16-ти є так звані “асиметричні” типи відносин – соціальної ревізії та соціального замовлення, під кожним з яких прийнято об’єднувати по 2 типи (відносини з ревізором та відносини з підревізним, і аналогічно відносини із замовником та відносини із підзамовним).
Продовжувати читання Інтертипні відносини
Наукові основи дослідження почерку
Судове почеркознавство, являючись розділом науки криміналістики, вивчає закономірності формування, функціонування почерку та розробляє на їх основі методи його дослідження в цілях ідентифікації виконавця(автора) рукопису.
Продовжувати читання Наукові основи дослідження почерку
Про можливість використання почерку для встановлення психологічного типу
Ефективність існуючих технологій визначення типу особи та перспективи використання почерку для дослідження психологічних характеристик особи.
Існуючі технології визначення типу особи поділяються на наступні категорії:
Продовжувати читання Про можливість використання почерку для встановлення психологічного типу
Порівняльне типування
Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.
Базис Юнга
В соціоніці «базисом» називають групу з 4-х дихотомічних ознак (дихотомій), визначення яких дозволяє ідентифікувати соціонічний тип людини. Дихотомія (грецьке «поділ навпіл») – це така ознака, яка може проявлятися лише 2-ма можливими варіантами, які є протилежні один до одного та виключають можливість чогось середнього (наприклад, правда/брехня).
Швейцарський психоаналітик Карл Ґустав Юнг за результатами своїх досліджень людської особистості виділив 4 пари таких ознак, які в подальшому стали основою для багатьох типологій особистості:
Продовжувати читання Базис Юнга