В соціоніці є багато теорій від різних авторів – частину з них можна вважати науковими, а інша частина – псевдонаукові. Напевно, останніх є значно більше ніж перших. Це не дивно, бо в соціоніці є багато білих плям, а будь-хто може придумати свою гіпотезу і підписати її назвою “соціонічна теорія”. Точно так само, як може підписати її “психологічна” чи навіть “математична”. Але від такої дії математика аж ніяк не перестане бути точною наукою. Тому перевірці на науковість потрібно піддавати кожну теорію окремо. Таким чином, якщо ви чуєте, що хтось заявляє, що соціоніка є псевдонаукою, не розбираючись конкретно, про яку саме частину її теорії йде мова, то ця людина швидше за все і не пробувала розбиратися в цьому питанні, і швидше за все взагалі не є компетентною в питанні науковості. Продовжувати читання Ознаки науковості соціоніки →

В цій статті я хочу привернути увагу на цікаве глобальне соціальне явище – протистояння двох цивілізаційних моделей. З однієї сторони – більш сучасної і прогресивної та більш давньої і традиційної – з іншої. Першу умовно назвемо західним типом цивілізації, а другу – східним. Але варто мати на увазі, що географічне розташування хоч і вказує на головну тенденцію, але визначальним тут не є, тому не варто ці назви сприймати як критерії для географічного поділу. Ключовою, на мою думку, особливістю західної цивілізації є її технологічна орієнтація, а східної – духовна. Продовжувати читання Цивілізаційний вибір націй →

Даний розділ присвячений методиці типування, що дозволяє відрізнити один соціотип від іншого за ознаками Рейніна. Як відомо, будь-які два соціонічні типи з-поміж 15 існуючих дихотомічних ознак завжди мають 7 спільних та 8 відмінних. Тому у випадку, коли в нас виникають труднощі при типуванні за базисними ознаками, ми маємо можливість задіяти в процес типування додаткові ознаки Рейніна.

Продовжити читання →

«Велика П’ятірка» («Big five») або «OCEAN» – це дуже популярна на сьогоднішній день ієрархічна модель особистості людини. Назва «OCEAN» – це акронім, що використовується в англомовній літературі для кращого запам’ятовування п’яти характеристик, що є основою цієї моделі. Ось ці характеристики: openness to experience (відкритість досвіду), conscientiousness (сумлінність), extraversion (екстраверсія), agreeableness (приємність), neuroticism (нейротизм). П’яти факторна модель була підтверджена численними психометричними дослідженнями. Виокремлені нею фактори мають високу конвергентну валідність, виявляються в різних підходах. Продовжувати читання Велика П’ятірка та Соціоніка →

Цей тест є експериментальним, тому не радимо очікувати від нього дуже точних результатів. Значення цього експерименту в тому, що цей тест не є дихотомічним, як більшість соціонічних тестів, а натомість орієнтується на аспекти. Тому його можна паралельно використовувати з дихотомічними тестами, звіряючи результат для більшої надійності. В даний момент відбувається його тестування, і в подальшому планується коригування його алгоритму.
Продовжувати читання Експериментальний тест №1 →

Дана тема є надзвичайно важлива, оскільки з нею пов’язаний напевно найбільш поширений стереотип в соціоніці, а саме той, що стосується її наукового статусу. Відразу зазначу, що слід розділяти поняття «наукового» та «академічного» статусів. В цій статті я не планую детально зупинятися на темі визнання соціоніки в академічному світі. Цей процес давно почався, він не є одномоментним, а відбувається поступово. Тому з кожним роком накопичується все більше і більше наукових робіт, присвячених соціоніці, і все більше навчальних закладів різних країн включають соціоніку в різній формі в свою навчальну програму, а також все більше підприємств і організацій беруть на озброєння соціоніку в якості професійного інструменту. Інформацію по цьому не важко знайти в Інтернеті, та й взагалі, зараз ми всі є свідками цих процесів.

Значно більш затребуваною залишається відповідь на запитання про те, яке місце посідає соціоніка в системі наук. І, зокрема, чи можна її вважати точною наукою. Розбіжності на це питання існують навіть серед відомих і авторитетних в широких колах соціоніків-науковців, а в непрофесійному середовищі, особливо серед любителів так званої «популярної» соціоніки, взагалі домінують погляди, що базуються на стереотипах і дезінформації. На жаль, посилений інтерес до цієї молодої науки зіграв для неї не тільки позитивну роль, адже такий швидкий темп зростання її популярності відбувається на фоні дефіциту якісних джерел інформації та нестачі достатньо кваліфікованих спеціалістів, що беруться її викладати.
Продовжувати читання Науковий статус соціоніки →