А. Любить розмірковувати про своєчасність і несвоєчасність вчинків, засуджує і критикує тих, хто поспішає. Скептично оцінює перспективи поспішних починань. Схильний відмовляти партнера від безглуздих кроків. Вважає своїм обов’язком попереджувати людей про небезпеку, неприємності й переміни, які їм загрожують. Йому властива своєрідна гостра іронія з відтінком чорного гумору.
Звичайно вивчає життя шляхом спостережень та умоглядних висновків, а не на власних помилках. Не любить, коли порушують його спокій і розслаблення. Надає перевагу стану медитації.
Якщо йому доручать якусь роботу, то перша його думка буде не про те, як її швидше зробити. Питання ставиться більш глобально: а чи потрібно її робити взагалі? Можливо, це чиясь чергова примха чи помилка. Але якщо береться за роботу, то намагається зробити її найкраще, найефективніше і найекономніше. Не зважаючи на певний консерватизм, йому властива гнучкість, уміння спокійно пристосовуватися до мінливих умов.
Б. Вони з легкістю виявляють протиріччя там, де їх не бачать інші типи. Миттєва оцінка ситуації — чудова інтелектуальна властивість INTP. Люди цього типу чітко усвідомлюють відповідність між цілями і засобами, і це робить їх здатними до концентрації уваги і зусиль на одній обраній ними діяльності. Авторитет, посада, звання чи суспільна думка нічого для них не значать. Тільки істини, які спираються на логіку і докази, мають вагу. INTP не люблять балакучості і відсутність чуття міри. Зачепивши проблему, не можуть зупинитись доти, доки питання не буде ними вивчене у всій складності. Якби їх не зачіпали, вони могли б залишатись насамоті зі своїми думками доти, доки невідкладні фізичні потреби не відірвуть їх від роздумів.
В. Джерело їхньої енергії і найсприятливіша для них територія — це самозаглиблені роздуми. Стиль життя INTP відрізняється гнучкістю, непередбачуваністю і здатністю до пристосування. Для них властиві холоднокровність, інтелектуальна проникливість і замкненість характеру. Перед тим, як взятися за справу, їм необхідно все грунтовно обмізкувати, а потім продумати ще раз. Нерідко їхня активність на цьому й закінчується, адже після того, як робота багаторазово детально пропрацьована в думках, її практичне виконання стає нецікавим.
© Ігор Каганець. Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. Київ – Тернопіль. Видавництво “Мандрівець” – “Port-Royal”, 1997.