1. Добре розбирається в емоціях людей, власних почуттях, знає, коли вони “правильні”, щирі. Ненавидить фальш, байдужість, грубість, безтактність. Оптиміст, його життєва філософія: “краще пройти свій життєвий шлях не плачучи, а сміючись”. Емоції сильні, колоритні, нерідко й владні – це людина дії, енергійна, рішуча, напориста.
2. Приємний співрозмовник, виключно уважний слухач, уміє знайти підхід до будь-кого. Даючи радість іншим, радіє сам. Полюбляє застілля, розваги, вміє зрозуміти, захопитися, схвалити, поспівчувати. Вірить людям, не заздрісний, радіє успіхам інших, уміє зробити комплімент поглядом, легко вступає в контакт з людьми – він майже завжди ініціатор у спілкуванні, негайно відгукується на подібні прояви з боку іншої людини. Тягнеться до людей, до колективу. Йому властиві життєрадісність, оптимізм, природність у поведінці, подобається бути в гущі народу, не любить самотності.
3. Здатен жваво і емоційно відгукнутися на всіляке починання, яке підтримує енергійно. Вичікує момент, щоб визначити мету, тільки-но визначить її – невтримно рухається до неї. Невтомний, постійно активний, увесь час серед людей, увесь час – у русі. Працює дуже старанно, легко переключається, може робити кілька справ водночас, але все доводить до кінця.
4. Підтримує певний і достатньо високий ритм, темп життя, сам усе робить швидко, і його дратує, коли люди роблять щось неквапом. Не любить книжок з повільним розвитком сюжету, часто пропускає пейзажі, дивиться у кінець. Однак цей його ритм досить негнучкий – не розуміє, коли треба пригальмувати, перечекати (натура, яка захоплюється!) і обурюється, коли йому на це вказують.
5. Особисте життя, як правило, важить для нього більше, ніж кар’єра, навіть циніки замовкають, бачачи його з дитиною: діти – то святе, далі йдуть – сім’я, друзі і нарешті робота. З огляду на це, сприймається як парадокс те, що він часто бере шлюб з розрахунку, причому такі шлюби виявляються не такими вже невдалими – чи то розрахунок зроблено правильно, чи то, володіючи своїми емоціями, ловить, кого треба.
6. Вміє створювати для себе і своїх близьких атмосферу комфорту, достатку, радості і витонченості, дуже гостинний, завжди доладно, акуратно і з вигадкою одягнений. У його квартирі, машині, коморі – завжди ідеальний порядок і чистота; краса і комфорт вимагають грошей – активно і без найменшого святенництва їх здобуває. Часто – шанувальник мистецтва, поезії, театру, вміє створити потрібне йому враження про себе, настійливо захищає інтереси – свої та близьких.
7. У роботі не розрізняє цікаве та нецікаве – це не є предметом міркувань і аналізу, її треба зробити і край. Якщо вирішив чогось добитись, обов’язково доведе справу до кінця. Завжди прагне до довершеності, гармонії: те, що він зробив – не лише якісне, але й красиве. Добивається справжньої досконалості в зовнішньому вигляді своїх творінь.
8. Як правило, не переоцінює власної кваліфікації, в глибині душі його завжди точить сумнів щодо особистого вміння впоратися зі справою (хоча зовні має вигляд самовпевнений і самовдоволений), тому дуже прихильно ставиться до відвертої похвали своєї роботи.
9. За темпераментом частіше сангвінік: йому властиві більш розмаїті емоції, але не сильні, і такі, що легко змінюють одна одну. Однак є представники цього типу, які, загорівшись ідеєю, любов’ю, зберігають їй вірність на все життя. Важлива проблема його життя – це вміння поставити свої емоції під контроль. Як правило, йому легко позбавитися гнітючого настрою, але деякі “вперті” представники цього типу можуть бути довго захопленими і негативними емоціями, серйозну трагедію переживати роками.
10. Його можна назвати оптимістичним фаталістом – вірить в щасливу зірку для себе і своїх близьких, вважає, що “коли виконати роль, яка випала на нашу долю, як це схвалюють наш розум і совість, можна бездоглядно довірити себе долі”, спроби переконати його в іншому сприймає край вразливо, іноді й сам відчуває небезпеку, але “каркання” інших виводить його з рівноваги. Не любить скептиків, книжки з нещасливим кінцем, тяжкі фільми.
11. Стежить за враженням, яке справляє на оточуючих – йому важливо, до якої категорії людей його віднесуть, гарний на офіційному рівні – не розгубиться, вміє себе поставити і організувати ставлення до себе. Сам дуже чітко розподіляє людей на групи, при всій своїй гостинності уважно стежить – кого запросити, а кого – ні. Не любить, коли поводять себе неадекватно: жінка повинна бути жінкою, навіть якщо їй часом доводиться бути сильнішою за чоловіка, чоловік також повинен бути чоловіком.
12. Оточуючим прагне прищепити любов до прекрасного і гарні манери; у присутності жінки чоловіки цього типу поводять себе пристойно, не припускаються грубощів, бо знають, що вона цього не любить. Інстинктивно і блискавично орієнтується у тонкощах етикету, багато уваги приділяє зовнішності.
13. У життєвих питаннях поворотного плану (шлюб, розлучення, війна) ні з ким не радиться, швидко їх вирішити не може, вагається, багато розмірковує, як краще вчинити, роздумуючи при цьому постійно, ніби відключається від зовнішнього світу, не чує оточуючих. Вирішувати складні питання в присутності інших не здатен – люди його дуже відволікають. Певен – друг повинен підтримати його у будь-якому конфлікті, незалежно від того, правий він чи ні.
14. Винахідливий щодо різних хобі, він може бути страсним мисливцем, заповзятим театралом (в останньому випадку – майстер здобувати квитки біля входу в театр чи проходити без них), затятим картярем, а то й шахистом. Він гратиме хоч у кості – аби тільки був азарт.
15. При всій своїй товариськості – в чомусь індивідуаліст, для себе всього добивається своєю працею, не сподівається на допомогу іншого, близьких друзів мало – не завжди легко витримати його емоційний пресинг.
16. Розсудливий, тверезо дивиться на життя, не відірваний від дійсності, недовірливо ставиться до теоретичних або ідеологічних вивертів, консервативний, не шукає і не любить нові рішення, віддає перевагу старим, випробуваним шляхам або таким, які схвалює більшість; радикальні реформи йому не завжди зрозумілі, вважає, що старий метод рано чи пізно все одно спрацює, а новий – ще невідомо.
© І.Онуфрієнко (Вайсбанд), Соціоніка//”Наука і суспільство”, 1990, NNo 1-5.