Соціонічний темперамент характеризує інтенсивність енергообміну з навколишнім середовищем, а також зміну інтенсивності в часі. Темпераментом моделюється інтенсивність енергообміну як соціонічних типів, так і психічних функцій, хоча і зі своїми особливостями. Далі мова піде про прояв темпераментів на рівні соціотипу.
Продовжувати читання →
Соціонічні квадри
Квадра — це об’єднання з чотирьох соціотипів, пов’язаних однаковим поглядом на світ і схожими життєвими цінностями. Завдяки цьому всередині квадри між усіма її представниками існує високий ступінь внутрішньої комфортності у спілкуванні та панує згода щодо комунікативних пріоритетів. Маючи різні соціально-психологічні пріоритети, в суспільстві квадри виконують історично різні місії. Продовжувати читання →
Набір тестів для визначення соціотипу
Існує величезна кількість різноманітних тестів психологічної тематики, але їх результати практично ніколи не можна вважати надійними. Адже в таких тестах оцінка базується на суб’єктивному уявленні людини про саму себе. До того ж результат дуже чутливий до мінливих умов проходження тесту – настрою, ступеня сконцентрованості, рівня втомленості і т.д. Тому не дивуйтеся, якщо навіть при проходженні одного і того ж тесту в різний час отримаєте різні результати.
Продовжувати читання Набір тестів для визначення соціотипу
Данія: життя у стилі хюгге
«Хюгге» походить від норвезького слова, що означає благополуччя, добробут. Сьогодні інтерес до нього у всьому світі зростає. Журналісти подорожують по Данії в його пошуках, в одному з коледжів Великобританії викладають курс датського хюгге, по всьому світу з’являються пекарні, магазини і кафе в стилі хюгге.
Що таке хюгге і як його досягти, розповідає у своїй книзі «Hygge. Секрет датського щастя» Майк Вікінг, засновник і керівник Інституту дослідження щастя в Копенгагені. В цій статті я пропоную зробити аналіз способу життя хюгге з точки зору соціоніки. Продовжувати читання Данія: життя у стилі хюгге
Куди зникають розумні діти?
Дуже цікавих висновків можна дійти, якщо проаналізувати традиційні погляди українців на методи виховання дітей. Нижче прикріплено відео, де висвітлюються результати серії досліджень, які виявляють особливості світогляду нашого населення, зокрема його погяди на виховання. Ці результати наштовхують на цікаві висновки, якщо співставити їх із особливостями «інтегрального типу» української нації. Нагадаю, поняття «інтегрального типу» зручно використовувати для описання особливостей менталітету, оскільки воно добре характеризує найбільш сильні і найбільш слабкі сторони основної маси населення та дає уявлення про домінуючий світогляд з точки зору соціонічних критеріїв. Найпоширенішою серед дослідників версією інтегрального типу української нації є ЕСІ (Драйзер). То ж давайте проаналізуємо все по порядку. Продовжувати читання Куди зникають розумні діти?
Соціотип і улюблені предмети
Про що свідчать улюблені предмети і захоплення? Як цю інформацію можна використати для типування? В цих запитаннях допоможе зорієнтуватися таблиця, складена на основі моїх спостережень за вподобаннями представників різних соціотипів плюс теорія про зв’язок різних наук із професійними сферами і соціонічними клубами. Продовжувати читання Соціотип і улюблені предмети
Типологія Юнга
Типологія Юнга – система типології особистості, заснована на понятті психологічної установки, яка може бути екстравертною або інтровертною, і на переважанні однієї з основних психічних функцій – мислення, почуття, відчуття або інтуїції.
Ця типологія була розроблена швейцарським психіатром К. Г. Юнгом в його роботі «Психологічні типи», опублікованій в 1921 році. Продовжувати читання Типологія Юнга
Путівник у вивченні соціоніки
Завдання цієї статті – скласти своєрідну дорожню карту для початківців в освоєнні соціоніки. Новачок, що починає вивчати соціоніку, неодмінно стикається з рядом труднощів. І пов’язані вони зовсім не з недостатністю джерел інформації, адже у відкритому доступі є досить багато статей і книг, що присвячуються соціоніці. Тут більше проблема в неузгодженості і неструктурованості соціонічної літератури. На даний момент не існує єдиного центру, що займається питанням розвитку і стандартизації соціонічної теорії. Натомість існує велика кількість окремих шкіл, чиї автори пропагують власне бачення теорії, і дуже часто бачення цих різних шкіл не тільки в чомусь містить відмінності, а навіть і прямо суперечать одне одному. Соціоніка існує не так довго, і не дивно, що процес дослідження тут триває і досі, тому продовжується дискусія з приводу багатьох питань, і також продовжується висунення нових гіпотез. Але на жаль, дуже часто причиною появи багатьох гіпотез стає не потреба заповнити прогалину в теорії, а інше – відсутність у автора розуміння існуючої теорії, що і породжує бажання придумувати “велосипеди” для замальовування білих плям у своїх уявленнях. Таким чином під вивіскою “соціоніка” можна знайти як надійні і науково обґрунтовані теорії, так і сумнівні та відверто хибні гіпотези різних авторів. Продовжувати читання Путівник у вивченні соціоніки
Ознаки науковості соціоніки
В соціоніці є багато теорій від різних авторів – частину з них можна вважати науковими, а інша частина – псевдонаукові. Напевно, останніх є значно більше ніж перших. Це не дивно, бо в соціоніці є багато білих плям, а будь-хто може придумати свою гіпотезу і підписати її назвою “соціонічна теорія”. Точно так само, як може підписати її “психологічна” чи навіть “математична”. Але від такої дії математика аж ніяк не перестане бути точною наукою. Тому перевірці на науковість потрібно піддавати кожну теорію окремо. Таким чином, якщо ви чуєте, що хтось заявляє, що соціоніка є псевдонаукою, не розбираючись конкретно, про яку саме частину її теорії йде мова, то ця людина швидше за все і не пробувала розбиратися в цьому питанні, і швидше за все взагалі не є компетентною в питанні науковості. Продовжувати читання Ознаки науковості соціоніки
Чи може кухарка керувати державою або чи були шанси у В.Ющенка?
Декілька десятків останніх років вітчизняна «еліта» вперто намагається втілити в життя доктрину Леніна про те, що «кухарка повинна вміти управляти державою». І що ж, керують сучасні кухарі і кухарки, залишаючи після себе руїну. Простежується повне нерозуміння й ігнорування зарубіжного досвіду в кадрових питаннях, спроба звести цю достатньо складну, але дуже добре відпрацьовану в розвинутих країнах систему підбору кадрів до «детекторів брехні», коефіцієнтів інтелекту, тощо, абсолютно не розуміючи при цьому суті термінів і принципів роботи приладів. Продовжувати читання Чи може кухарка керувати державою або чи були шанси у В.Ющенка?