Рекомендую до перегляду всім новий відеоролик, що набирає популярності в мережі, він вдало доповнює вже раніше зачеплену тему про відмінності менталітетів українців та росіян. Схоже, що нарешті з’явився рідкісний об’єктивний аналіз від зовнішнього спостерігача зі східного напряму із оцінкою як здобутків, так і невдач української нації, починаючи із часу здобуття Україною незалежності після розвалу СРСР. Така інформація буде цінним поповненням до категорії «етносоціоніки», де розкриваються соціонічні закономірності менталітетів населення різних регіонів, зокрема, цілих націй. Висвітлені автором відеоролику успіхи та невдачі українців багато в чому пояснюються саме такими закономірностями, про що я далі і напишу у своїх висновках.

Стресові ситуації часто як лакмусовий папірець показують те, що за звичайних умов було завуальованим. Подібним випробуванням, що оголило негативну сторону національного менталітету, стала ситуація з прийомом евакуйовиних з Китаю українців.

Думаю, день 20.02.2020 увійде в історію…
Наших АБСОЛЮТНО ЗДОРОВИХ співвітчизників, що за волею долі опинилися там, де з 1 400 000 000 людей захворіло 75 000, готові спалити, під крики про те, що Україна єдина…

Євген Комаровський

Один з попередніх постів вже присвячувався особливостям датського менталітету – Данія: життя у стилі хюгге. Пропоную нову порцію інформації на цю тему – про те, як цей менталітет позначається на принципах виховання та організації дитячих садків. Нагадаю, що інтегральним типом населення Данії є СЛІ (Габен, Майстер).

В цій статті я спробую на конкретних життєвих прикладах розкрити суть відмінностей у менталітеті українців і росіян та провести їх соціонічний аналіз. Для цього я скористаюся чудовими відеоматеріалами, які зібрали автори передачі «НЕ БРАТНІ народи: чим УКРАЇНЦІ відрізняються від РОСІЯН – Громадянська оборона».

В соціонічному співтоваристві для опису ментальних особливостей населення різних регіонів використовується поняття «інтегрального типу». І завдяки цьому ми отримуємо зручну можливість узагальнено охарактеризувати менталітет певного етнічно-однорідного регіону присвоївши йому назву певного соціотипу. Більшість спеціалістів сходиться на тому, що інтегральними типами українців і росіян є відповідно: ЕСІ (Хранитель, Драйзер) та ІЕІ (Лірик, Єсенін). То давайте спробуємо знайти підтвердження цьому у вигляді реальних життєвих прикладів. Раджу читачам спершу переглянути прикріплене відео, бо далі я наводитиму цитати з нього, що містять ключові тези про особливості менталітетів.

«Хюгге» походить від норвезького слова, що означає благополуччя, добробут. Сьогодні інтерес до нього у всьому світі зростає. Журналісти подорожують по Данії в його пошуках, в одному з коледжів Великобританії викладають курс датського хюгге, по всьому світу з’являються пекарні, магазини і кафе в стилі хюгге.

Що таке хюгге і як його досягти, розповідає у своїй книзі «Hygge. Секрет датського щастя» Майк Вікінг, засновник і керівник Інституту дослідження щастя в Копенгагені. В цій статті я пропоную зробити аналіз способу життя хюгге з точки зору соціоніки. Продовжувати читання Данія: життя у стилі хюгге →

Дуже цікавих висновків можна дійти, якщо проаналізувати традиційні погляди українців на методи виховання дітей. Нижче прикріплено відео, де висвітлюються результати серії досліджень, які виявляють особливості світогляду нашого населення, зокрема його погяди на виховання. Ці результати наштовхують на цікаві висновки, якщо співставити їх із особливостями «інтегрального типу» української нації. Нагадаю, поняття «інтегрального типу» зручно використовувати для описання особливостей менталітету, оскільки воно добре характеризує найбільш сильні і найбільш слабкі сторони основної маси населення та дає уявлення про домінуючий світогляд з точки зору соціонічних критеріїв. Найпоширенішою серед дослідників версією інтегрального типу української нації є ЕСІ (Драйзер). То ж давайте проаналізуємо все по порядку. Продовжувати читання Куди зникають розумні діти? →

В цій статті я хочу привернути увагу на цікаве глобальне соціальне явище – протистояння двох цивілізаційних моделей. З однієї сторони – більш сучасної і прогресивної та більш давньої і традиційної – з іншої. Першу умовно назвемо західним типом цивілізації, а другу – східним. Але варто мати на увазі, що географічне розташування хоч і вказує на головну тенденцію, але визначальним тут не є, тому не варто ці назви сприймати як критерії для географічного поділу. Ключовою, на мою думку, особливістю західної цивілізації є її технологічна орієнтація, а східної – духовна. Продовжувати читання Цивілізаційний вибір націй →