Діагностика психотипу за мовою тіла (невербалікою)

На цій сторінці представлено діагностичний інструмент, який допомагає визначати психологічні типи різних персон з використанням “методу спостереження”. Це автоматизоване програмне рішення дозволяє на основі зібраних вами даних про особливості мови тіла досліджуваної людини обчислити найімовірніші варіанти психотипу та покаже ступінь їх надійності. Перш ніж приступити до роботи з цим інструментом, ознайомтеся з інструкцією по його використанню.

Інструкція по використанню

Інструкція по інтерфейсу діагностичного інструменту

Нижче представлено список критеріїв, по яких потрібно послідовно пройтися для діагностики психотипу досліджуваної персони. Не обов’язково давати оцінку по кожному критерію, але чим більше їх буде заповнено, тим краще для надійності результату. Після кліку по будь-якому пункті списку нам відкривається блок з інформацією про цей критерій. Ось його опис, а також інструкція щодо застосування. Зокрема, тут описуються умови, яких потрібно дотриматись для коректного оцінювання. Зліва та справа розташовано ілюстрації, що зображують два протилежні варіанти ознаки, серед яких ми маємо обрати більш притаманний для мови тіла персони, яку ми досліджуємо. Текстові пояснення для кожного варіанту показуються при наведенні вказівника миші на відповідну ілюстрацію.

Кожен блок критерію має 5 кнопок для оцінювання. Крайні ліва і права кнопки – це для випадків, коли спостерігаються різко проявлені варіанти ознаки – лівий або правий. Середня кнопка потрібна для того, щоб можна було пропустити критерій у тих випадках, коли нема можливості отримати потрібну для нього діагностичну інформацію або ж, коли ж в даної персони ми не зафіксували суттєвої переваги на користь одного з двох запропонованих варіантів ознаки. І залишається ще дві проміжні кнопки – це для випадків, коли ми фіксуємо схожість на один з варіантів, лівий чи правий, але повної впевненості не маємо.

Після заповнення кожного нового критерію програма автоматично підбиває підсумок по всій тій діагностичній інформації, що вже зібрана на даний момент. Цей підсумок ми можемо побачити в нижній частині сторінки, де розміщується блок результатів. Там відображається список психотипів, що розташовуються в порядку найбільшої імовірності. А з допомогою кольору програма сигналізує достатньо чи недостатньо вже отриманої діагностичної інформації для того, щоб результат вважався надійним. І вважатиметься таким він тоді, коли його колір став зеленим.

Назви для психотипів наводяться в двох системах: Соціоніки та МБТІ – це дві найпопулярніші типологічні теорії особистості. Клік по іконці психотипу відкриває сторінку із детальною інформаційною довідкою по ньому.

Список критеріїв

Висока загальна рухова активність
Багато жестикуляції, рухи швидкі та різноманітні. Враження непосидючості, «шило в попі». По кілька поворотів голови підряд.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Низька загальна рухова активність
Жестикуляція відсутня або рідкісна, рухи повільні, однотипні. Нерухомість торсу, складає враження «як пам’ятник». Повороти голови поодинокі.

Загальна рухова активність

Відмінності в загальній руховій активності в різних людей ми можемо побачити по кількості та швидкості жестикуляції руками під час мовлення, частоті зміни поз, частоті поворотів голови та погляду. Всі ці ознаки потрібно фіксувати та порівнювати обов’язково під час мовлення. І для того, щоб віднести особливості певної персони до котрогось із запропонованих двох варіантів, треба виявити котрийсь із описаних в них маркерів.
Велика амплітуда жестикуляції
Велика амплітуда – «від плеча», тобто в русі задіяна вся рука – з участю плечових суглобів. Лікті при цьому відриваються від тулуба. Розкуті широкі рухи, що потребують багато місця біля себе.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Мала амплітуда жестикуляції
Мала амплітуда – «від ліктя», тобто рухаються тільки кисть і передпліччя, а лікті зафіксовані біля тулуба. Не займає багато місця, рухи відбуваються переважно перед собою та на невеликій дистанції.

Амплітуда жестикуляції

Оцінюємо ступінь розкутості рухів по амплітуді жестикуляції. Тобто чим більш розкуті рухи, тим більш розмашистою буде жестикуляція. Для оцінки варто обирати ті відеофрагменти, де ніщо не заважає жестикуляції, тобто в ідеалі, щоб людина стояла та нічого не тримала в руках.
Роль оповідача
Більш притаманна роль оповідача. Відповіді відразу, іноді ще до того, як було завершено постановку запитання. Бажання отримати слово, щоб виговоритись. Розлогі відповіді, аж до потреби дочасно перервати. Мобілізована поза – нахилена вперед, нагадує «на старт».
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Роль слухача
Більш притаманна роль слухача. Схильність до попереднього обдумування відповіді. Короткі відповіді, бажання передати слово назад і очікування переходу до наступного запитання. Розслаблена поза – сперта на списку крісла.

Роль в діалозі

Потрібно встановити, яка роль більш звична для людини – оповідача чи слухача. Тут потрібно звернути увагу на такі ознаки як ступінь залучення в розмову, готовність відповідати, балакучість, змобілізованість пози. Якщо ми досліджуємо відеозапис із інтерв’ю, то промотуємо в його середину, бо важливо, щоб людина адаптувалася, адже на початку багато хто може почуватися не в своїй тарілці. Ну і звісно ж потрібно враховувати, хто тут за функцією є ведучим, а хто запрошеним гостем, щоб відділяти їх від ролей «оповідача» чи «слухача».
Висока швидкість
При підрахунку кількості слів за одиницю часу отримується показник більший відносно середнього рівня. Мова комфортно сприймається будучи прискореною не більш ніж в 1,5 рази.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Низька швидкість
При підрахунку кількості слів за одиницю часу отримується показник менший відносно середнього рівня. Мова комфортно сприймається будучи прискореною в 2 рази.

Швидкість мовлення

Швидкість мовлення в різних людей може відрізнятися в кілька разів. Але якщо брати в середньому, то мова екстраверта швидша за мову інтроверта приблизно у 1,5 рази. В якості об’єктивного способу вимірювання цієї ознаки можна було б рахувати кількість слів за одиницю часу, але є і більш простий спосіб – замір можливості прискорення мови в програвачі до збереження комфортного її розуміння. Наприклад, можна скористатися такою функцією на Youtube або у відеоредакторі.
Мала кількість та тривалість
Паузи можуть бути взагалі відсутні, а якщо і є, то лише в деяких реченнях і не тривалі, як правило, не довже секунди.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Велика кількість та тривалість
Характерні часті паузи - в більшості речень. Вони досить великі, як правило, тривають кілька секунд.

Паузи в мовленні

Оцінюємо кількість та тривалість пауз, які виникають в моменти, коли формування думки відбувається повільніше, ніж її озвучування. Дуже важливо не путати їх із паузами, які використовуються для структуризації мови. Нас цікавлять виключно паузи першого типу, а також пов’язана з ними швидкість формування думок. Такі паузи можуть нагадувати «застряганням», іноді можуть заповнюватися звуками («ааа...», «еее...») або супроводжуватись повторенням останнього озвученого слова чи вставлянням слів-паразитів. Важливо, щоб оцінювалися ті ситуації, де людина говорить на рідній мові та відповідає на нескладні для неї запитання.
Різке завершення рухів
Для жестикуляції характерне різке завершення рухів, при якому навіть може складатися враження, ніби рука зупиняється об невидимий предмет. А коли відбувається зміна напряму руху, то вона буде різкою, гострим кутом. Характерними типами рухів будуть «різкі» та «рубаючі».
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Плавне затухання рухів
Для жестикуляції характерне плавне затухання рухів, а моменти переходів одного руху в інший схожі на малювання дуги. Характерними типами рухів будуть «плаваючі» та «дугоподібні».

Тип завершення рухів

Знаходимо у відеоролику ті фрагменти, де присутня жестикуляція руками. Вона являє собою серію рухів, де кожен окремий рух – це переміщення руки в одному напрямку. Нас цікавить як саме завершуються такі рухи – плавно чи різко. Відповідно до цього буде і характерний тип жестів.
Переважання фази фіксації
В жестикуляції переважає фаза фіксації рук в нерухомій позиції. При цьому характерним є уникання тривалих рухів.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Переважання фази переміщення
В жестикуляції переважає фаза переміщення рук. При цьому характерним є уникання тривалих застигань.

Переважаюча фаза руху

Тут ми теж оцінюємо ті фрагменти, де присутня жестикуляція руками. Цього разу нам потрібно звернути увагу на переходи між окремими рухами. Враховуючи, що окремим рухом ми вважаємо переміщення руки в одному напрямку, то будь-яку жестикуляцію ми можемо розбити на набір окремих рухів. І після цього можемо оцінити, наскільки плавно чи різко відбуваються переходи між ними, зокрема, чи є схильність в цей момент фіксувати руки в нерухомій позиції. Результатом оцінки за цим критерієм буде виявлення тієї фази жестикуляційних рухів, яка переважає по тривалості (переміщення чи фіксації).
Різкі (стрибкоподібні) переведення погляду
Характерне різке перескакування погляду з однієї фіксованої точки в іншу. Спостерігається схильність говорити зайнявши фіксовану позицію і уникання мовлення «в русі».
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Плавні (плаваючі) переведення погляду
Характерний плаваючий погляд, тобто повільне переведення його з точки в точку, під час чого відбувається мовлення. Тобто спостерігається схильність говорити «в русі».

Переведення погляду

В цій ознаці нас цікавлять моменти, де відбувається переведення погляду під час мовлення. Оцінюємо наскільки вони є різкими чи плавними. Фактично тут ми оцінюємо подібну особливість рухів, що була в попередньому критерії, але цього разу будемо спостерігати її на погляді.
Варіант 1
Найсильніші наголоси вжиті навмисно, тобто потрібні для підкреслення найважливіших моментів в реченнях. Відповідно їх видалення призвело б до зменшення інформативності сказаного (зокрема, про більш важливе і другорядне).
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Варіант 2
Найсильніші наголоси є спонтанними, тобто не виконують функції підкреслення найважливіших моментів в реченнях. Видалення таких наголосів не призвело б до зменшення інформативності сказаного (зокрема, про більш важливе і другорядне).

Наявність неконтрольованих наголосів

Оцінювати за цим критерієм ми можемо як живу мову персони, так і її відеозапис чи лише аудіозапис. Знаходимо в мовленні наголоси, що найбільше виділяються (найбільш наголошені слова) та оцінюємо те, наскільки доречно вони доповнюють інформацію, що озвучується.
Широка та коротка шия
Ширина переважає над довжиною. Візуально підборіддя заходить на тулуб
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Довга та тонка шия
Висота переважає над шириною. Візуально підборіддя на кілька см вище початку тулуба

Пропорції шиї

Оцінюємо по фото у фас в ідеально прямій проекції (як на паспорт) – щоб голова була без жодних нахилів, камера була на рівні очей, і руки не повинні опиратися на стіл. Дотримуватися всіх цих вимог дуже важливо, бо найменша зміна проекції дуже сильно викривлює пропорції на фото. Для оцінки за цим критерієм нам потрібно співставити ширину та висоту шиї та обрати, який із запропонованих варіантів – з короткою чи довгою шиєю – є ближчим.
Зглажена підпотилична западина
Западина згладжена, навіть плоска, тобто контур потилиці-шиї у вигляді суцільної вертикальної лінії.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Виражена підпотилична западина
Западина глибока, тобто між потилицею та шиєю чітко проглядається кут.

Форма підпотиличної западини

Оцінюємо по фото у профіль, при цьому теж важливо, щоб голова не нахилялася в жодну сторону, погляд спрямовувався горизонтально. Звертаємо увагу на величину западини в місці переходу потилиці в шию.
Широка форма обличчя
Округла чи квадратна форма обличчя. Ширина приблизно рівна висоті
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Видовжена форма обличчя
Видовжена форма обличчя. Висота значно переважає над шириною.

Форма обличчя

Оцінюємо по фото у фас, при чому важливо дотримуватися тих самих вимог щодо проекції, що описувались в попередніх пунктах. В першу чергу нас цікавить співвідношення ширини обличчя до висоти.
Переважання верхньої половини
Переважає висота лицевої половини черепа (нижче лінії очей – до кінчика підборіддя).
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Переважання нижньої половини
Переважає висота мозкової половини черепа (вище лінії очей до найвищої точки маківки).

Пропорції голови

Оцінюємо по фото у фас, при чому важливо дотримуватися тих самих вимог щодо проекції, що описувались в попередніх пунктах. Тут нас цікавить співвідношення лицевої і мозкової частини черепа (тобто частини вище і нижче відносно лінії очей).
Широке підборіддя
Форма підборіддя краще вписується в прямокутник. Контур підборіддя сплощений.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Вузьке підборіддя
Форма підборіддя краще вписується в трикутник. Контур підборіддя схожий на гострий кут.

Форма підборіддя

Оцінюємо по фото у фас, при чому важливо дотримуватися тих самих вимог щодо проекції, що описувались в попередніх пунктах. Потрібно оцінити, в яку з фігур – прямокутник чи трикутник – краще вписується підборіддя, а точніше частина обличчя, що нижче лінії, яку проводимо через слухові проходи. Фактично ця ознака оцінює «масивність» нижньої щелепи.
Широкий ніс
Широкий ніс, Ширина приблизно рівна висоті. Великі ніздрі
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Вузький ніс
Вузький ніс. Висота приблизно вдвічі більша за ширину. Маленькі ніздрі

Пропорції носа

Оцінюємо по фото у фас, при чому важливо дотримуватися тих самих вимог щодо проекції, що описувались в попередніх пунктах. Тут нас цікавить співвідношення висоти носа до його ширини.
Низький голос
Прикладом низького голосу у чоловіків є бас, а у жінок - контральто. Звукові коливання при такому варіанті мають більш низьку частоту, що можна також зафіксувати спеціальним вимірювальним приладом.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Високий голос
Прикладом високого голосу у чоловіків є тенор, а у жінок - сопрано. Звукові коливання при такому варіанті мають більш високу частоту, що можна також зафіксувати спеціальним вимірювальним приладом.

Висота голосу

Відразу варто застерегти, що ця ознака залежить від великої кількості різних факторів. Тому важливо використовувати її тільки у випадку різко виражених високого чи низького варіантів висоти голосу. Для інших випадків цей критерій мало дієвий.
Низька невербальна комунікабельність
Відсутність епізодів використання перелічених невербальних комунікаційних прийомів. Якщо певна ситуація змушує їх застосувати (наприклад, на прохання), то такі спроби виглядають неприродно і незграбно.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Висока невербальна комунікабельність
Активне використання перелічених невербальних комунікаційних прийомів. Легкість знаходження підходу до малознайомих людей, зокрема, при потребі попрохати про послугу

Невербальна комунікабельність

Вміння ефективно комунікувати мовою тіла: фліртувати, підморгнути, схильність вживати зменшувально-пестливі слова, сюсюкатись з дітьми чи тваринами, вміння легко знайти підхід до потрібної людини – зокрема при потребі попрохати про послугу. Важливо також зафіксувати не тільки факт спроби використання цих прийомів, а й встановити їх природність чи незграбність.
Малий асортимент міміки
Бідність і однотипність. Протягом всього інтерв’ю, а ще краще різних, спостерігається тільки однотипна мімічна активність – притаманна цій людині, навіть по при те, що були сприятливі ситуації для прояву різних типів емоцій.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Великий асортимент міміки
Багатство і різноманіття. Спостерігається використання великого набору різнотипної мімічної активності – відповідно до ситуації, яка сприяє прояву цих емоцій.

Асортимент міміки

Шукаємо кадри з відео із інтерв’ю або світлини з пошуку у веб, де спостерігаються різні вирази обличчя (гримаси). Особливо цінними є моменти, що сприяють прояву різних типів емоцій (подив, страх, радість, гнів тощо) та видно, що інші люди в такій ситуації реагують відповідними гримасами.
Непропорційна міміка
Непропорційність, неповнота гримас. Більша активність міміки вище рівня очей – у вигляді ізольованих посмикувань брів чи зморщувань лоба.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Пропорційна міміка
Пропорційність, цілісність гримас. Комплексна міміка, зачіпає різні ділянки обличчя – повноцінні гримаси.

Пропорційність міміки

Сам факт присутності в людини активної міміки ще не означає, що вона є елементом комунікаційних здібностей, які ми намагаємось виявити критеріями в цьому розділі. Бо така її присутність може бути пов’язана з деякими іншими особливостями нервової системи. Щоб перевірити природу мімічної активності знаходимо у відеозаписі моменти, де вона присутня, і аналізуємо її на пропорційність – порівнюємо ступінь залучення міміки двох «поверхів» обличчя – вище та нижче рівня очей.
Неконгруентна міміка
Неконгруентна міміка. Ізольовані посмикування, які не зображають якусь емоцію та не доповнюють словесну інформацію.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Конгруентна міміка
Конгруентна міміка. Зображають певну емоцію та доповнюють словесну інформацію.

Конгруентність міміки

Тут ми перевіряємо, як співвідноситься міміка, яку ми спостерігаємо, з тим смисловим наповненням, що озвучується. По суті в цьому критерії, як і в попередньому, стоїть завдання відрізнити міміку, що пов’язана з комунікацією, від тієї, що з нею не пов’язана.
Ознаки неприродності посмішки
Більшість фото в галереї чи пошуку – без посмішки, а на групових фото – серед менш усміхнених. Посмішка не достатньо природна – лише «розтягування рота», а очі «не посміхаються».
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Ознаки природності посмішки
Більшість фото в галереї чи пошуку – з посмішкою, а на групових фото – серед більш усміхнених. Повноцінна посмішка – крім міміки ділянки рота задіяна також міміка ділянки очей – примружування.

Особливості посмішки

Посмішка – найбільш вживаний невербальний комунікаційний прийом, тому їй присвячується окремий пункт. Її значення в тому, що вона допомагає завойовувати прихильність та симпатію в оточуючих, і це вміння в значній мірі є вродженим, тобто пов’язаним з певними рисами психотипу. Рівень володіння цим прийомом можна оцінити по вмінню персони природно зобразити посмішку на постановочному фото та схильності автоматично посміхатися на камеру.
Бідна (монотонна) інтонація
Вузький діапазон інтонацій та малі перепади висоти і швидкості, монотонність та бубніння. Зокрема можна знайти цілі речення, протягом яких зберігається одноманітна висота та швидкість вимови.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Багата (різноманітна) інтонація
Широкий діапазон інтонацій, значні перепади висоти і швидкості, мінлива і яскрава тональність. В мові не зустрічаються речення, повністю вимовлені на одному тоні та одній швидкості.

Особливості інтонації

Інтонація – це також прийом невербальної комунікації, який доповнює мову словесну. Вона може наголошувати чи притишувати певні слова та словосполучення в реченні, виділяючи більш важливе, додавати атмосферності сказаному, зафарбовувати певною емоцією.
Схильність до переривань зорового контакту
Схильність до переривань зорового контакту. Таким людям він мало допомагає в підтриманні комунікації, бо це вміння не є їх сильною стороною. Зате більше приносить труднощів, адже забирає фокус уваги. Тому переривання допомагає краще зосередитись на формулюванні фраз.
ОБЕРІТЬ ВАРІАНТ:
Схильність до утримання зорового контакту
Схильність до утримання зорового контакту, мінімальні переривання. Адже ефективному комунікатору він потрібен для зчитування найменших змін реакції співрозмовника на сказане.

Зоровий контакт

Оцінюємо схильність зберігати чи розривати зоровий контакт при мовленні. Для природжених комунікаторів важливо зчитувати якомога більше інформації від співрозмовника, тісно підтримуючи зоровий контакт. З іншої сторони для формування відповідей на складні запитання зоровий контакт є перешкодою – його підтримка забирає на себе додаткові розумові ресурси, тому багато-хто схильний його уникати в таких ситуаціях. При оцінюванні варто також врахувати, що можливість утримання зорового контакту залежить ще від вертності – екстраверсія зміцнює його, інтроверсія – послаблює. Також його утруднює складність запитання, на яке дається відповідь.