А. Людина з розвинутою логікою, сильною здатністю до аналізу. Усі життєві ситуації розглядає з точки зору логіки, але зайві подробиці завжди відкидає — його більше цікавлять загальні закономірності.

“Справедливість — моє ремесло”. Пристрасний борець за справедливість. Вважає, що все на світі має бути логічним, а відтак — справедливим. Доводить свою правоту замість того, щоб умовляти або, тим більше, просити. Не спеціаліст щодо компліментів.

Дотримується правила: “Людина сама себе зобов’язана виховувати”. З дитинства прагне до самовдосконалення. Доволі потайний. Він рідко і лише близьким людям відкриває свої почуття — все переживає в собі. Ніколи не зрозуміти, що в нього на думці. Вважає, що систематичність просто необхідна для того, щоб чогось досягнути. Послідовний і впертий у роботі. Якщо за щось взявся, то прагне довести справу до кінця. Постійно звертає увагу інших на недоліки та невирішені проблеми.

Б. Вони живуть своїм внутрішнім світом, концентруючись на можливостях і ймовірностях прийдешніх подій, опираючись на свої логічні умовиводи. Вони більше цікавляться майбутнім, ніж минулим. Вони не схильні визнавати авторитети, котрі базуються на суспільному становищі, званнях чи колишніх заслугах, не схильні потрапляти під вплив лозунгів, закликів і різного роду пропагандистських фраз. При оцінці будь-якої теорії покладаються найперше на власну думку.

Більше довіряють своїй логіці, ніж навколишній реальності. Треба сказати, що вони ставляться до реальності як до чогось вередливого і надуманого. Тому реальність можна або використати для досягнення мети, або проігнорувати. Реальність — субстанція пластична і мінлива, її можна і треба підпорядковувати власним інтересам, вона — той чинник, який ускладнює процес відшліфування ідей, і в цьому розуміння INTJ — найбільш теоретичний тип людей. Дійсність для них — це своєрідний тягар в царині ідей. Ні одна ідея не є настільки складною, щоб над нею не варто було поміркувати. Вони від природи наділені здатністю до “мозкового штурму” і постійно знаходяться в пошуку нових концепцій. Вони завжди бачать перспективи розвитку і наслідки застосування нових ідей та принципів. Вони можуть бути безжальними в застосуванні системи, не рахуючись із затратами часу і енергії. Вони завжди пам’ятають про наслідки своїх дій, постійно дивлячись у майбутнє. Ідеї мають для них власну, незалежну цінність.

Люди цього типу схильні до систематизації. Можна сказати, що вони часто виступають в ролі архітекторів теоретичних систем. Із-за своєї вимогливості вони часто виглядають незадоволеними і занадто вибагливими. Їхня увага спрямована скоріше на підтримання в порядку системи, ніж на особисті проблеми співробітників.

Можливо, INTJ — найбільш незалежні зі всіх типів людей. Вони вважають за краще всюди керуватись власною інтуїцією. Їм не властива яскрава емоційність, іноді вони видаються холодними, бездушними і глухими до суспільної думки, хоча насправді вони є надчутливими щодо свого оточення. В спілкуванні вони можуть виявляти неуважність, зокрема, нехтуючи простими формальностями, котрі дозволяють людям освоїтись і почуватись вільніше. Люблять строгу дисципліну. Періодично потребують усамітнення. Вони надто вразливі в емоційній сфері і можуть тут припускатись поважних помилок.

В. Характерною властивістю людей цього типу є сильне прагнення до незалежності. Світ їм видається полігоном безмежних можливостей, котрі реалізуються в напрямку концептуалізації, систематизації і випрацювання об’єктивних рішень. Вони ніколи не заплутають вас балаканиною, проте переконають, що справа у надійних руках; вони ніколи не загрузнуть в деталях, але будь-яку дрібницю поставлять у зв’язок з цілим. Їхнє вміння тримати в голові як проблему в цілому, так і окремі її аспекти робить INTJ ідеальним “мозковим центром” будь-якої організації; вони ведуть облік всіх ресурсів, ніколи не забувають про майбутнє і застосовують уяву, коли не вистачає фактів. Вони завжди полюють за складними завданнями, які мають бути виконаними в строк. Зазвичай, на таких людей можна покластись і вони не перекладуть на вас вантаж своїх проблем. Вони завжди досліджують “те, що могло би бути”, а їхня інтуїтивність являє собою сховище всіляких нововведень, програм, напрямків діяльності і стимулів до праці.

Проте їхня буйна фантазія, непідконтрольна і некерована, може привести до небажаних результатів: вона може породити недовіру, підозріливість, а то й дещо гірше. Нерідко вони вважають, що обміркувати яку-небудь справу рівносильно тому, щоб її зробити. Вони можуть ретельно і в деталях опрацювати проблему, але так і не перейти до конкретної діяльності. Вони важко переносять потребу постійно працювати з великою кількістю дрібних деталей.

© Ігор Каганець. Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. Київ – Тернопіль. Видавництво “Мандрівець” – “Port-Royal”, 1997.