ЕІІ - загальний психологічний портрет (Вайсбанд)

1. Носій тихого, внутрішнього, для стороннього погляду непомітного моря почуттів, світ його почуттів настільки тонкий і багатий, що не потрібні словесні докази любові, він і без слів бачить, хто, кого і як любить, хто кому потрібний, а хто кому — ні; найцінніша якість — уміння пристосуватися до емоцій іншої людини, співпереживати, зняти емоційну напругу, заспокоїти, любить розмірковувати про почуття та стосунки між людьми.

2. Це, як правило, тиха, товариська людина, яка в компанії більше мовчить і спостерігає, серед близьких знайомих — навпаки; його не можна назвати надто соромливим, тому що він відмінно бачить, як до нього ставляться інші, і знає, як це ставлення-поліпшити, своєму розумінню етичного та неетичного намагається підкорити інших людей, але власних емоцій ніколи не нав’язує, а супроводжує, співпереживає емоціям іншого, демонструє своєрідне емоційне завмирання, певен, що іншим потрібний спокійним, рівним, безтурботним, бажає бути немовби «компресом», який інші можуть прикладати до своїх ран.

3. Не вміє говорити «ні», рідко вступає у конфлікт, якщо його просять щось зробити, не в змозі відмовити, тому його нерідко експлуатують, потрібен дуал, корячись якому можна відгородитися від зайвого; неспроможний оцінити якість своєї роботи і змарнований на неї час, його треба зупинити: уже добре, досить шліфувати; не може розібратися, що — дрібниця, а що — важливе, знає, що можна робити, але не знає, що треба робити; не вміє не працювати, коли всі працюють, і продовжує працювати, коли всі не працюють; дуже не любить, коли при одній незакінченій роботі доручають іншу, сама робота для нього цікавіша, ніж підготовка до неї.

4. Робота, що вимагає спілкування з великою кількістю різних людей, йому не подобається, погано запам’ятовує імена, прізвища, обличчя, не любить примушувати інших робити щось проти їхньої волі, тісний гурток близьких людей, зв’язаний не тільки офіційними, але й дружніми узами — ось його сфера.

5. За темпераментом, як правило, меланхолік (іноді флегматик), дуже чутливий до чужої біди, схильний до співпереживання; хвороба, неприємності ближнього захоплюють його цілком, думати про що-небудь в такі моменти не може і від інших також вимагає цілковитої відмови від сторонніх інтересів, те, що він не може реально допомогти — для нього не важливо; має високу сталість почуттів, емоцій, він рідко і тільки близьким людям розкриває свої почуття, все переживає в собі.

6. Критичний до власної краси, волі, енергії, хворобливо переносить їх несхвалення, компліменти ж на цю тему не сприймає як двозначність тільки коли вони сказані віч-на-віч, лагідним тоном, без підкреслювання, йому потрібне мовчазне або тихе визнання.

7. Не може дозволити собі бути неохайним, не терпить безпорядку в домі, зайві речі повинен негайно викинути, порядок в одязі і домі має бути, з його точки зору, бездоганним, але критерії цього порядку йому задає партнер, тому бувають дивні порушення — підлога чисто вимита, а на полицях — пил; пам’ятає, де і що в домі лежить, пропажа речі переживається важко, але якщо йому сказати: «ну пропало — так пропало, обійдемося»,— заспокоюється; підтримання порядку в домі та акуратної зовнішності вимагає від нього багато сил (як добре було б, щоб цим займався хтось інший!), але коли цього іншого немає — йде на це; уникає позичати гроші.

8. Одяг не повинен впадати у вічі, але при цьому — має бути якісним, додержується англійської приказки: «Ми не такі багаті, щоб купляти дешеві речі».

9. Приємні відчуття, необхідні цьому типу, партнер забезпечує своєю розумністю, логікою, вимогливістю, вмінням захистити, – треба не спізнюватися на побачення, виконувати свої обіцянки, бути ввічливим, дбайливим, більше ніяких доказів любові або розмов про неї не потрібно, вияви теплих почуттів словами його просто дратують, е от конкретна справа —. постелити ліжко, піти в магазин — викликає глибоке почуття вдячності.

10. Якщо найрозумніший партнер викладає свою думку у формі роздумів, а не у формі коротких, категоричних формулювань, то поруч з ним «Достоєвський» почуває себе постійно невдоволеним і нещасливим; дуже розвинуте почуття обов’язку, сам прагне бути прикладом і вимагає того ж від оточуючих, нерідко це стає причиною конфліктів; найголовніша його вимога до партнера — вірність, невірності не прощає.

11. Здатен не покладаючи рук працювати заради близьких, але треба, щоб цю жертву помітили й оцінили, інакше ображається.

12. Образившись на людину, демонструє відстороненість від неї, першим до кривдника не звернеться, але досить показати добрий настрій — прощає, вибачення йому не потрібні.

13. Про стан людини судить за мімікою, інтонаціями, коли зміст слів не відповідає Інтонаціям, чує тільки інтонації, лише глянувши на людину, завмирає: «Чому ти сьогодні такий? Що трапилось?»; жити без людей, які співпереживають, не може, відчуває себе непотрібним, побачивши людину, якій він потрібний, оживає, стає працездатним, у компанії підладжується до найбільш «задзьобаного».

14. У відносинах з людьми його інтереси обмежуються лише певною групою осіб; в об’єктивному світі його цікавить абсолютно все: повна всеїдність на рівні його інтелекту і здібностей, любить видавати несподівані для партнера ідеї та думки, що стосуються суті розв’язуваних проблем.

15. Приділяє багато уваги моральному аспекту культури: чесність, совість, гідність, порядність, інтелігентність; Ван Гог вважав справжнім художником тільки Ісуса Христа: він впливав на духовну сферу людей.