1. Реаліст, прагматик, добре розуміє інтереси людей і враховує їх, вирішуючи будь-яке питання. Вважає, що люди навряд чи здатні діяти всупереч своїм інтересам, що б там вони не проголошували, тому іронічно ставиться до всього пишномовного і неприродного, висміює це. Орієнтований на прості, надійні цінності – сім’я, дім, друзі, а також маленькі радощі та приємності, які вони приносять. Спокійно дотримується течії життя, чекаючи, щоб воно саме підказало, куди йти далі.
2. Його люблять за лагідну вдачу, добру усмішку та жарт. Уміє давати людям радість, його сильна сторона – вміння скерувати емоції інших людей. Має дуже швидкі, свідомі емоційні реакції, спрямовані на вивчення і зміну емоцій оточуючих, це – причина багатьох жартів, від яких, якщо вони недоречні, швиденько відмовляється. Відбувається постійна емоційна творчість, пошук найбільш ділових варіантів, які активізують партнера. З особливим захватом контролює настрій своїх близьких.
3. Уважно стежить за часом, добре пам’ятає дати: жінка цього типу і на золотому весіллі пригадає число і годину першої зустрічі, подання заяви до ЗАГСу. Іноді його мучить почуття беззахисності перед плином часу, перед поворотами і змінами долі. Не полюбляє давати обіцянки, бо знає, що потім це може прийтися невчасно і через велике завантаження нездійсненне; на прохання звичайно відповідає: “Я Вам не обіцяю, але постараюся”.
4. Схильний до всього простого, природного, нехитрого. Прозаїчна діловитість, яка ставить матеріальний бік життя понад духовними цінностями. Схильність до традицій і водночас недовіра до всього незвичного, пристрасть до домашнього вогнища як символу особистої незалежності. Його більше приваблюють не абстрактні ідеї, а утилітарний бік речей, не теоретичні узагальнення, а спонука до дії, яка безпосередньо вела б до конкретного результату. Його звична стриманість і самовладання здатні у важку хвилину перерости у вперту одержимість.
5. Тонко відчуває природу, мистецтво, вміє запам’ятовувати і відтворювати одного разу пережиті емоції, почуття, звуки, фарби, запахи – вони складаються у нього в стійкі до часу враження. Випадковий звук, запах здатні відновити у пам’яті цілісну картину. Він і сам може створити картину (малюнок чи словесний опис), яка викликає почуття, але не може її проаналізувати. У його душі борються тверезий стоїк та бунтівний лірик.
6. Фаталіст, вірить у роль випадку, талану. Вважає, що життям керує доля, нерідко вірить у прикмети. Якщо цей стан домінує, стає безініціативним: “якщо від мене нічого не залежить, то навіщо ж смикатися?”. Тужливо чекає старості або неприємностей; цей стан, як і наступний – одна з форм вияву недуалізованності цього типу.
7. Фанфарон: у житті будь-якої людини є моменти, коли вона бунтує проти соціального контролю над собою, в цьому стані зі скромної, спокійної людини, яка засуджує позерство, перетворюється на задираку, фанфарона та нахабу. Тоді важко повірити, що він – інтроверт: замість того, щоб з тривогою вдивлятися у контури майбутнього, сміливо йде на ризик, кидає долі виклик. В такому стані нерідко використовує емоційний пресинг, щоб створити і підтримувати ситуацію безперервного зіткнення і протистояння інтересів, в якій він почувається, як риба у воді.
8. Бувають більш і менш товариські представники цього типу, але в будь-якому випадку його важко уявити собі оратором на трибуні. Завдяки чемній, привабливій зовнішності, незмінній усмішці викликає до себе прихильність оточуючих, до нього часто звертаються на вулиці з різними запитаннями. Проте не всміхнеться людині, до якої виявляє антипатію.
9. Завжди звертає увагу на суперечки та суперечності між людьми, бо висвітлює їхні інтереси. Сам брати чиюсь сторону не любить, найчастіше миротворець, майстер човникової дипломатії. Вважає за краще у спірних питаннях розібратися спокійно, без емоційних сплесків, виходячи з фактів. Йому протипоказано голосно кричати, скандалити, бо коли вже кричить, то втрачає гідність, авторитет.
10. Товариський, зовні завжди добре та оптимістично настроєний, теплий, дбайливий, обличчя всміхнене: свої справжні переживання приховує, дуже полюбляє ходити в гості, сам приймає гостей з великою самовіддачею: повинен потурбуватися про стіл, комфорт, що забирає багато сил, іноді це призводить навіть до небажання запрошувати до себе. Охоче виїжджає на природу з цікавою компанією, але не на тривалий час: некомфортні умови його лякають.
11. Не любить ні просити, ні вимагати послуг, усі свої потреби задовольняє самотужки, пояснюючи це так: “мені незручно”, але за цим приховується небажання залишитися комусь зобов’язаним. Не любить нагадувати про себе, поки не потрібен. Прагне не вирізнятися ні як передовик, ані як відстаючий. Йому неприємно конкурувати, казати “ні”, уривати небажані знайомства, тому побоюється тих, хто “липне”. Йому потрібна людина, яка за будь-яких обставин теж не вступить в конфлікт, а натомість піде, грюкнувши дверима.
12. Зважає на зручності інших людей, уважний до проблем своїх друзів, починаючи від того, чи нагодовані вони, і кінчаючи захистом їхніх прав та інтересів. Йому важко просити за себе і легко – за друзів, непросто зважується на покупку речей для себе – і легко виручає близьку людину, навіть перепозичивши в інших. На великі покупки потрібна санкція партнера – діставши її, страшенно задоволений.
13. Труднощі і небезпеку бачить краще, аніж сяючі перспективи. Це обмежує його ініціативність, на нову справу не наважується без схвалення. Ініціативний тільки на своїй території, не любить, коли втручаються у кухню його праці, показує тільки результати, не терпить, коли критикують його вчинки і методи, якщо є змога – вважає за краще домовитись на неофіційному рівні, діяти офіційними каналами не любить, поступається в цьому партнерові.
14. Іноді доходить висновку, що партнер або всі співробітники недостатньо активні, тоді ладен обрушити на них негативні емоції, не від того, щоб струсонути свого миролюбного і дещо інертного дуала – “Дон Кіхота”, іноді просто благає його: “Та розлютися ж ти!”.
© І.Онуфрієнко (Вайсбанд), Соціоніка//”Наука і суспільство”, 1990, NNo 1-5.