Дуже цікавих висновків можна дійти, якщо проаналізувати традиційні погляди українців на методи виховання дітей. Нижче прикріплено відео, де висвітлюються результати серії досліджень, які виявляють особливості світогляду нашого населення, зокрема його погяди на виховання. Ці результати наштовхують на цікаві висновки, якщо співставити їх із особливостями «інтегрального типу» української нації. Нагадаю, поняття «інтегрального типу» зручно використовувати для описання особливостей менталітету, оскільки воно добре характеризує найбільш сильні і найбільш слабкі сторони основної маси населення та дає уявлення про домінуючий світогляд з точки зору соціонічних критеріїв. Найпоширенішою серед дослідників версією інтегрального типу української нації є ЕСІ (Драйзер). То ж давайте проаналізуємо все по порядку.

Частина 1.

В першій частині ролику мова йде про здібності, які вимірюються проходженням тесту на IQ за методикою Ганса Айзенка. Будь-яка здібність – це результат поєднання вроджених факторів (задатків, талантів) і набутих – докладених для розвитку зусиль. Почнемо з першого фактору – задатків. Цей тест виявляє вміння знаходити закономірності. З точки зору соціоніки ці закономірності відповідають інформаційному аспекту «структурна логіка». Кращій успішності в розв’язуванні такого роду завдань сприятиме розташування цього аспекту в сильнішій психічній функції «Моделі А». В соціотипу ЕСІ (Драйзер) структурна логіка знаходиться в «рольовій» функції. Рольова функція особлива тим, що при потребі може включатися в дію і хоч і з не великою охотою, але досить успішно справлятися з поставленою задачею. Така «Неохота» в цьому випадку пов’язана із властивістю «нецінність», яка притаманна половині психічних функцій «Моделі А», зокрема і рольовій. «Нецінний» аспект «структурна логіка» є антагоністом «цінного» аспекту «етика відносин», який є базовою функцією соціотипу «Драйзер». Тому в ситуаціях, коли є можливість вибирати, яким інструментом скористатися при формуванні суджень, ЕСІ обирає «етику відносин». А в народі говорять про таке, що українці схильні керуватися в прийнятті рішень «серцем», а не «головою». Але «структурна логіка залишається хоч не пріоритетною, проте досить сильною його здібністю, оскільки цьому сприяють більшість тих властивостей цього соціотипу, від яких залежить сила функції, що працює з цим аспектом. Тобто «інтровертна статична логіка» (структурна логіка, БЛ) в цього соціотипу має дві сприятливі властивості – 1) інтроверсія в пріоритеті над екстраверсією і 2) статика в пріоритеті над динамікою, та одну несприятливу – 3) етика в пріоритеті над логікою.

Крім вроджених задатків для здобуття хороших здібностей також важливі докладені зусилля. В цьому плані соціотип ЕСІ (Драйзер) теж має сприятливі фактори – його сумлінність одна з найвищих в соціоні. Цьому сприяють раціональність, а також інтроверсія і сенсорика, які сприяють максимальній «усидливості».

Тому перший висновок я роблю такий: з точки зору інтегрального типу при потребі задіяти здібності для успішного проходження тесту на пошук закономірностей, в українців здібностей має бути достатньо.

Частина 2. Фрагмент відео, починаючи з 45:50.

Друга особливість, що показана у відео – результати «зефірного тесту». Здібність отримувати «відтерміновану нагороду» – це властивість психіки, що важко піддається тренуванню і за спостереженнями дослідників, будучи визначеною ще в ранньому дитячому віці, дає можливість з великою точністю прогнозувати успішність в дорослому житті. Така стійкість до змін дає можливість запідозрити, що фактори, від яких залежить ця особливість, найбільшою мірою пов’язані з незмінною частиною психіки, тобто із властивостями соціотипу. На мою думку такі властивості – це «раціональність» і «рішучість». Від раціональності залежить вміння планувати і думати про завтрашній день, а не лише про поточний момент. З ознакою рішучість (ціннісні аспекти вольової сенсорики та інтуїції часу) найбільше пов’язані вольові здібності, які теж дозволяють більш ефективно протидіяти поточній спокусі заради важливішої цілі. Для соціотипу ЕСІ (Драйзер) притаманні обидві ці властивості. Тому не дивно, що в традиційному уявленні українців про «правильне» виховання дітей фокус уваги дійсно приділяється саме тренуванню витримки і слухняності. Тому не дивно, що в цьому відео демонструється результат зефірного тесту, за яким із 17-ти дітей лише п’ятеро не пройшли тест. Таким чином ми знову отримали підтвердження зв’язку цих незалежних спостережень з тим, що говорить соціоніка про менталітет українців.

Частина 3. Фрагмент відео, починаючи з 52:35.

І тепер підійдемо до головної ідеї відео – викриття найбільшого недоліку традиційних поглядів більшості українців на виховання дітей. В сюжеті акцентується увага на унікальній здібності інтелекту людини, яка відрізняє його від мавп’ячого – уяви і абстрактного мислення.

Із сенсорикою пов’язані здібності до концентрації уваги і конкретного сприймання, а із інтуїцією – до роззосередження уваги та абстрактного сприймання. Традиційно роззосереджена увага та схильність відволікатися на сторонні речі в нашому суспільстві вважаються негативними рисами. Але з соціонічної теорії ми знаємо, що серед соціонічних рис негативних немає – кожна з них виконує свою унікальну роль. В тесті із підрахунком кількості малюнків продемонстровано позитивну сторону цієї риси – здатність не просто сліпо слідувати інструкціям, а вміння не упускати повз увагу і сторонні речі та помічати серед них важливе. В даному випадку мова йде про здібність, яку описує аспект «інтуїція можливостей». І в фільмі наводиться наступний перелік рис, які його автори пов’язують із цією здібністю – цікавість до життя, інтерес до пізнання нового, багата уява, творчість і креативність. Автори фільму також пов’язують перелічені риси з ще однією цікавою особливістю – удачею. І трактують її, як вміння побачити можливість і скористатися нею. Мене дивує наскільки точно описуються соціонічні здібності (інформаційні аспекти) людьми, які не є спеціалістами в соціоніці.

То ж який висновок ми можемо зробити на основі результатів цього третього експерименту? Бажання не приділяти увагу та навіть пригнічувати здібності, що пов’язані із аспектом «інтуїція можливостей» добре пояснюються його «болючістю» для інтегрального типу українців – ЕСІ (Драйзер). Цей аспект знаходиться в «больовій» функції «Моделі А» для цього соціотипу. Тому ми натрапили на ще одну закономірність, яка все ставить на свої місця.

Частина 4. Фрагмент відео, починаючи з 1:07:15.

Цікава ситуація показана в наступномоу експерименті, який засвідчує, що дітям змалку притаманні здібності до взаємодопомоги. І вроджену природу цієї особливості доведено у згаданому в фільмі дослідженні. Тобто є підстави вважати, що ця риса теж має відношення до незмінної частини психіки – психологічного типу. Було б дуже цікаво провести експеримент по дослідженню схильності до допомоги серед представників різних соціотипів. Гадаю, що готовність йти на допомогу відрізнялась би для представників різних психологічних типів. Швидше за все такий експеримент показав би зв’язок цієї здібності із аспектом «етика відносин».

Те, що в менталітеті українців закладено таку схильність, показали події Майдану. Українці весь світ здивували тим, як вміють в умовах загрози приходити на допомогу один одному. Зокрема, цю особливість дуже добре помітно при порівнянні із перебігом протестів у Росії, де люди в такій ситуації не схильні згуртовуватись і допомагати. В українців цю особливість добре пояснює знаходження аспекту «етика відносин» в базовій функції, тому це є основою їх світогляду.

І останній, найважливіший, висновок від перегляду цього фільму. Немає єдиного «правильного» і універсального світогляду. Тому важливо вміти визнати, що особливості вашого світогляду не повинні нав’язуватися іншим. Особливо це стосується батьків, адже саме на них в першу чергу лежить відповідальність за виховання своїх дітей і формування їх світогляду. Особливо така проблема стає актуальною в умовах існування конфлікту квадрових цінностей між батьками і дітьми. На жаль, сформувати світогляд «з чистого листка» неможливо, бо діти народжуються із вже закладеним соціотипом, і він не зобов’язаний володіти такими світоглядними соціонічними рисами, які є подібними із вашим типом. А спроби нав’язування чужорідного для дитини світогляду, можуть тільки нашкодити. І на мою думкою саме це є головною причиною явища, яке психологи називають «конфліктом поколінь».