В цій статті я хочу привернути увагу на цікаве глобальне соціальне явище – протистояння двох цивілізаційних моделей. З однієї сторони – більш сучасної і прогресивної та більш давньої і традиційної – з іншої. Першу умовно назвемо західним типом цивілізації, а другу – східним. Але варто мати на увазі, що географічне розташування хоч і вказує на головну тенденцію, але визначальним тут не є, тому не варто ці назви сприймати як критерії для географічного поділу. Ключовою, на мою думку, особливістю західної цивілізації є її технологічна орієнтація, а східної – духовна.

Західна цивілізаційна модель відзначається наступними особливостями:

• Морально-правові аспекти: пріоритет правових орієнтирів над моральними, нижча релігійність населення але більша свобода вибору віросповідання, висока ліберальність суспільства і висока толерантність до чужої думки.
• Соціально-економічний розвиток: вищий розвиток технологій, вища освіченість населення, кращі умови для ведення бізнесу, низька корупція, переважання середнього класу населення, наявність високих соціальних стандартів і соціальних гарантій від держави, менша соціальна напруженість і менша кількість конфліктів, більша цінність людського життя.
• Демографічні особливості: висока середня тривалість життя, низька смертність і низька народжуваність.

Східна цивілізаційна модель відзначається наступними особливостями:

• Морально-правові аспекти: посилена вага релігії і традицій в суспільстві, тенденція до фундаменталізму та інтеграції релігії з державою, пріоритет моральних орієнтирів над правовими, консерватизм і низька толерантність до інакомислення.
• Соціально-економічний розвиток: нижча якість освіти та менша частка охопленого нею населення, високий рівень корупції, важкість ведення бізнесу, тенденція до розшарування на багатих і бідних, низькі соціальні стандарти і соціальні гарантії від держави, більша соціальна напруженість і частіші конфлікти, менша цінність людського життя.
• Демографічні особливості: низька середня тривалість життя, висока смертність і висока народжуваність.

Не всі держави слідують конкретному цивілізаційному вибору, в тому числі і Україна. А тому різні нації можна розмістити в певному місці на шкалі між цими протилежними полюсами. Найбільш характерними представниками, що чітко обрали певний цивілізаційний напрям, є наступні:

• Західну цивілізаційну модель в чистому виді сповідують найбільш розвинені держави світу: США, країни західної і північної Європи.
• Східну цивілізаційну модель сповідують найчастіше країни «третього світу»: зокрема, малорозвинені африканські «бананові республіки», арабські фундаменталістські держави, а також в переважній мірі – Індія і Росія.

Які цікаві висновки тут можна зробити з точки зору соціоніки?

Якщо проаналізувати інтегральні типи націй, то можна прослідкувати досить чітку залежність цих цивілізаційних тенденцій від деяких рис соціонічних типів. Домінування в інтегрального типу нації рис «раціональність» та «логіка» схиляють до першої цивілізаційної моделі. «Ірраціональність» та «Етика» – до другої. Слід зазначити, що соціонічні риси в жодному разі не є позитивними чи негативними, адже кожна з них тільки забезпечує певну свою частку можливостей і потреб суспільства. Але деякий зв’язок з негативом все ж існує. Пов’язаний він з нерівномірністю представленості різних здібностей в суспільстві, адже це може призводити до неможливості задоволення певних його потреб. Тобто негативом стає не сам факт переважання певного соціонічного типу, а ситуація, коли спостерігається його тотальне домінування і дефіцит інших. Адже це призводить до дисбалансу сумарних здібностей суспільства, а також до втручання домінуючих здібностей в некомпетентні для себе сфери і нав’язування там «своїх порядків», що супроводжуватиметься неминучим занепадом даної сфери через неефективність таких дій.

Інший важливий чинник, який теж впливає на цивілізаційний вибір – зовнішні геополітичні фактори, такі як вплив сусідніх державних утворень та менталітетів сусідніх народів. Яскравим прикладом величезного значення цього фактору є ситуація з поділеною навпіл корейською нацією – жителів Республіки Корея (південна) і КНДР (північна).

А тепер про висновки, які можна зробити щодо нашої держави.

Спробуємо розібратися з її поточною спрямованістю та із перспективами руху в певному напрямку. Україна знаходиться на межі стику двох цивілізаційних моделей – західної – завдяки межуванню із цивілізованими країнами Європи та східної – завдяки межуванню з Росією. Складна історія нашої держави також засвідчує споконвічну важку боротьбу європейського та азійського впливів на її території. Стосовно населення самої України, то з точки зору інтегрального типу регіону воно теж не є одноманітним, і теж більше нагадує поділ за прихильністю до котрогось із двох напрямів цивілізаційного розвитку.

Західні та центральні регіони відзначаються досить значним переважанням типів ЕСІ і ЕІІ. Обидва вони є раціоналами і етиками. Одна з цих рис схиляє в бік першої цивілізаційної моделі, а інша – до другої. А це означає, що робити однозначний вибір на користь котроїсь з двох цивілізаційних моделей наш народ не буде прагнути. Інший момент – факт наявності досить значного «перекосу» в бік цих двох рис. Потенційні проблемні моменти, що можуть бути пов’язані з ним: 1) раціональність – погана адаптація до змін, надмірна консервативність, 2) етика – брак об’єктивного судження, схильність до кумівства і корупції.

Південні і східні регіони характеризуються високою різноманітністю населення за походженням, а також за розподілом по соціонічних типах. Стосовно рис, які, як зазначалось вище, мають значення для цівілізаційного вибору, то тут теж є можливість виділити одну особливість. На цій території прослідковується ширше представлення ірраціональних соціотипів – нащадків кочівників, завойовників та колонізаторів. Практичні наслідки цього двоякі. З однієї сторони такий склад населення забезпечує здібності, яких бракує мешканцям західних і центральних регіонів, але з іншої – така сконцентрованість протилежностей в різних регіонах вносить певний розбрат між ними. Як результат, ми до останнього часу спостерігаємо на кожних виборах протистояння політичних ідеологій, що опираються на цінності різного цивілізаційного вибору.