В соціоніці «базисом» називають групу з 4-х дихотомічних ознак (дихотомій), визначення яких дозволяє ідентифікувати соціонічний тип людини. Дихотомія (грецьке «поділ навпіл») – це така ознака, яка може проявлятися лише 2-ма можливими варіантами, які є протилежні один до одного та виключають можливість чогось середнього (наприклад, правда/брехня).
Швейцарський психоаналітик Карл Ґустав Юнг за результатами своїх досліджень людської особистості виділив 4 пари таких ознак, які в подальшому стали основою для багатьох типологій особистості:
- «Екстраверсія / Інтроверсія»,
- «Інтуїція / Відчуття»,
- «Мислення / Почуття»,
- «Судження / Сприйняття» («Раціональність / Ірраціональність»).
В основу соціонічної типології теж лягли ідеї Юнга. Засновницею соціоніки Аушрою Аугустінавічюте було уточнено смислове наповнення цих чотирьох дихотомій та запропоновано більш вдалі на її думку назви. Замість термінів «Мислення / Почуття» стали використовуватися поняття «Логіка / Етика», а замість «Інтуїція / Відчуття» – «Інтуїція / Сенсорика». Таким чином в соціоніці набір дихотомій, що були запозичені від Юнга, має наступний вигляд:
- «Екстраверсія / Інтроверсія»,
- «Інтуїція / Сенсорика»,
- «Логіка / Етика»,
- «Раціональність / Ірраціональність».
Слід зазначити, що соціонічна теорія не обмежується лише цими 4-ма парами ознак. Дослідження в соціонічній теорії додаткових ознак, якими розрізняються типи особистості, є однією з ключових відмінностей соціоніки від постюнгіанський типологій. В додачу до 4-х юнгівських ознак, автору соціоніки з допомогою математика Григорія Рейніна вдалось виділити методом комбінаторно-дихотомічного аналізу і описати ще 11 додаткових. В результаті стало можливим визначення типу особистості за різними наборами цих ознак. А самі такі набори з 4-х дихотомічних ознак, що дозволяють однозначно визначити тип, отримали назву «базисів».
Таким чином, в соціоніці існує багато варіантів базису для типування. І різні дослідники пропонують свої методики для визначення соціоніного типу за альтернативними базисами. Але найвідомішим та найпопулярнішим серед типувальників досі залишається «базис Юнга». Давайте розглянемо кожну з його ознак детально.
Ірраціональність / Раціональність
Визначає пріоритетний спосіб реакції на інформацію, що поступає із зовнішнього світу – реакція відбувається або відразу після сприйняття, або ж після формування оціночних суджень.
Ірраціональність. Установка свідомості, за якої реакція на отриману інформацію відбувається безпосередньо після її сприйняття, без здійснення попередньої оцінки.
Раціональність. Установка свідомості, за якої реакція на отриману інформацію відбувається після здійснення її оцінки згідно з виробленим поведінковим сценарієм.
Інтуїція / Сенсорика
Визначає пріоритетний спосіб сприйняття, тобто спосіб надходження інформації про зовнішній світ - або безпосередньо через органи чуття, або ж у відриві від них через вторинні образи.
Інтуїція. Психологічна функція абстрактного сприйняття світу, при якому формуються цілісні образи і картини фантазії за рахунок неусвідомлених процесів зливання інформації із різних джерел і доповнення припущеннями.
Сенсорика. Психологічна функція конкретного сприйняття світу, при якому інформація надходить безпосередньо від органів чуття, не зазнаючи при такій передачі якихось суттєвих модифікацій.
Логіка / Етика
Визначає піоритетний спосіб судження, тобто спосіб здійснення оцінок навколишньої дійсності та формування висновків – на основі або об’єктивності, або упередженості.
Логіка. Психологічна функція для обробки інформації про об’єктивні сторони життя, закони, науку і технології. Оцінює отриману інформацію за об’єктивними критеріями, за принципом правильно-неправильно, доцільно-недоцільно.
Етика. Психологічна функція оцінки навколишнього світу з погляду почуттів, емоцій, переживань своїх та інших людей. Оцінює отриману інформацію за суб’єктивними критеріями, за принципом гарного-поганого, симпатії-антипатії.
Екстраверсія / Інтроверсія
Показує, куди спрямований фокус уваги при взаємодії з оточуючим світом - або безпосередньо на ОБ’ЄКТИ (предмети, люди, відчуттях, події), або ж на СПІВВІДНОШЕННЯ об’єктів (структурні зв’язки, відносини між людьми, відмінності у відчуттях, зв’язок між подіями).
Екстраверсія. Установка свідомості, за якої пріоритет уваги людини спрямований на об’єкти зовнішнього світу та їх якості.
Інтроверсія. Установка свідомості, за якої пріоритет уваги людини орієнтований на зв’язки між об’єктами, в тому числі співвідношення своїх відчуттів і об’єктів зовнішнього світу.